Борис МАНЖЕЛА,
отаман Сумської паланки МГО “Українське козацтво”,
генерал-осавул
Як стверджують соціологічні дослідження вітчизняних науковців, сучасна молодь не має чіткої ідейної спрямованості. Тому вона чекає на великий всеукраїнський проект, який заповнив би нішу, що виникла в суспільстві після розпаду колишнього Союзу. Таким проектом може стати використання козацької педагогіки — безперервний навчально-виховний процес на історико-національних традиціях українського козацтва.
2009-го виповниться 375 років з дня народження гетьмана Івана Мазепи, 300-річчя Полтавської битви та 350-річчя перемоги під Конотопом гетьмана Івана Виговського. Полтавська і Конотопська битви — яскраві сторінки боротьби українських козаків за незалежність від Росії. Це героїчні етапи в історії нашого народу, а не дата слави російської окупаційної зброї.
Беручи до уваги, що Полтавській битві передували Батуринська та Лебединська трагедії, а також перенесення гетьманської столиці до Глухова, де було проголошено анафему Іванові Мазепі, згодом зруйнування Запорозької Січі 1709 року російськими військами, у ці скорботні дні слід зосередитися саме на вшануванні пам’яті полеглих, а не на проведенні гучних святкових заходів, концертів. Варто акцентувати увагу на тому, що 300 років тому український народ під проводом гетьмана Івана Мазепи за підтримки шведів зробив спробу звільнитися від московського ярма. А коли Росії кортить разом відзначити ці дати, то пропонуємо Президентові України виступити з ініціативою: українцям і росіянам спільно насипати на полях Полтавської та Конотопської битв кургани миру на кшталт Пагорбів Моравії.
Тож нехай ці місця стануть не лише полем слави тієї чи іншої армії, а нагадуванням живим про абсурдність будь-яких воєн, особливо тепер, коли Росія брязкає зброєю. Хай ці кургани нагадують, що земля могил на всіх полях битв усього світу встелена горами трупів і густо просякнута людською кров’ю. Пам’ятаймо про це!