БАТУРИН ОТРИМАВ СТАТУС МІСТА Верховна Рада України надала статус міста колишній гетьманській столиці Батурину. Отже, враховано пропозицію Президента України та задоволено офіційне клопотання, яке подала кілька місяців тому до парламенту Чернігівська обласна рада. Відновлюється історична справедливість, адже до трагічного знищення Батурина в листопаді 1708 року московським військом це було велике місто, що за кількістю населення не поступалося багатьом столицям. Кілька десятків років Батурин був гетьманською столицею України, тут правили чотири гетьмани. Століття історичного забуття, недолуга соціальна політика радянської імперії перетворили Батурин на скромне селище міського типу. І лише нещодавно на виконання ініційованої Віктором Ющенком великої програми відродження Батурина тут відбуваються разючі зміни. Але, звичайно, для перетворення на справжнє місто тут належить не лише відновити історичні святині, а й цілком оновити соціальну сферу. Чимало вже зроблено. Зростанню Батурина сприятиме пожвавлення промисловості, розвиток туризму, а також заплановане відкриття Національного військового ліцею. НА ЧЕСТЬ КОРОЛЯ І ГЕТЬМАНА Неподалік Новгорода-Сіверського, біля Десни, встановлено пам’ятний знак, який засвідчує, що саме тут, на деснянській переправі, 300 років тому відбулося історичне з’єднання військ гетьмана України Івана Мазепи і короля Швеції Карла ХІІ. Цим Україна оголосила про розрив з Росією і стала на бік Швеції в російсько-шведській війні. Об’єднане військо мало намір перезимувати в Батурині, але не судилося: за кілька тижнів російське військо знищило місто. За півроку була трагічна Полтавська битва. Відомий чернігівський журналіст, історик, автор кількох книжок про Івана Мазепу і його добу Сергій Павленко зазначив, що ще один російський міф — твердження про якусь “всенародну” війну проти шведів. Насправді ж населення України бачило у Швеції союзника в борні проти Росії. Так само по-союзницьки поводилася й шведська армія, не допускаючи жодних утисків населення, на відміну від російських військ, які через кілька десятиліть після Переяславської ради поводилися в Україні, як на окупованій території. На пам’ятному знаку зображено гетьмана й короля. Виготовлення і встановлення знака стало доброчинною ініціативою членів Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення. Тож на відкриття знака завітали члени ради, представники влади, громадськості, просвітяни, козаки.ДО ЮВІЛЕЮ КОНОТОПСЬКОЇ БИТВИ У Конотопі з ініціативи членів “Просвіти” і козацького товариства почали споруджувати собор Різдва Пресвятої Богородиці. Його відкриють наступного літа на честь 350-річчя перемоги в липні 1659 року гетьмана Івана Виговського над московським військом.Собор належатиме православній громаді Київського патріархату, яку вже давно зареєстровано в місті. Як розповів скарбник цієї громади, просвітянин, полковник Конотопського районового товариства Міжнародної організації “Козацтво України” В’ячеслав Якут, українські патріоти прагнуть відродити святиню — Собор Різдва Богородиці, яка існувала в місті, але у безбожницькі 30-ті роки її комуністична влада знищила. Місце, де колись стояв собор, зайняте, тому новий храм споруджують неподалік. Біля собору просвітяни й козаки відкриють пам’ятник жертвам комуністичного режиму.Кошти на будівництво виділив земляк, меценат Євген Сур. Підготував Петро АНТОНЕНКО
