СПІВЦІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СЛАВИ

Микола ПЕТРЕНКО,м. ЛьвівДовгою центральною вулицею села Розгадова промчався загін вершників — молодих спадкоємців слави героїв — саме так починалися урочистості з нагоди відкриття пам’ятника односельцям, полеглим за Українську державність: Січовим Стрільцям, бійцям Української Народної Республіки, Карпатської Січі, ОУН-УПА. Молодь одного з найбільш національно свідомих галицьких сіл брала найактивнішу участь у боях усіх формувань. Не відступала у своїх переконаннях, після тимчасових поразок піднімалася знову, проливала молоду гарячу кров, гинула на бойовищах, у таборах, у вигнанні…Саме звідси родом один із найгучніших співців стрілецької слави Роман Купчинський. Від хати, де він народився в родині місцевого священика, від спорудженого тут пам’ятника і розпочався урочистий похід під церковними хоругвами.Процесія розтяглася майже на півсела — до місцевої школи, де постав новий пам’ятник. Автором обох пам’ятників став відомий український скульптор Петро Кулик разом з архітектором Костянтином Малярчуком (пам’ятник Р. Купчинському проектував Володимир Блюсюк). Ім’я Петра Кулика відоме в Україні й за її межами. Варто згадати пам’ятники Іванові Підкові у Львові,  Черкасах і Каневі, Васильку Теребовлянському, Пилипові Коновалу, Андрієві Мельнику, Степанові Бандері — це на рідній землі. А за океаном — пам’ятник до тисячоліття хрещення України в Чикаго, Лесі Українці, Іванові Франку…Пам’ятник борцям за Українську державність споруджували коштом Теодора Беша і його покійної дружини Анни. Сам Теодор приурочує це відкриття до знаменної дати у своєму житті: через кілька місяців виповниться сто років, як він побачив світ. Так, саме тут, де пізніше познайомився із Романом Купчинським, звідки вирушив у буремну дорогу: ще десятилітнім брав участь у славетних подіях Листопадового Чину у Львові. Відтоді став активним діячем українського визвольного руху: виконував організаційні функції на теренах трьох сусідніх повітів — Зборова, Золочева і Бережан. У воєнний час став учасником похідних груп під командою генерала Р. Шухевича. Роки підпільної борні, повоєнного лихоліття змінилися роками еміграції — до переїзду за океан очолював українську громаду Парижа. У Канаді став одним з організаторів юнацького СУМу, робив пожертви на українські справи. Зокрема, саме він фінансував видання трьох томів Літопису УПА, заснував фундацію “Калина”, яка діє при університетах Івана Франка та Політехніки у Львові.Теодор Беш, якому недуга не дала змоги взяти участь у цьому величному святі, звернувся до наймолодших земляків: “Сьогодні перед кожним з вас особливе завдання — зберегти, розвинути і зміцнити Україну. Пам’ятайте про це. На ваших плечах нелегка праця — у час економічної та політичної нестабільності нести знамено незалежності”.На відкриття прибули гості з Тернополя, Львова, Зборова, Золочева, Бережан, хор ветеранів-повстанців із Червонограда, їхні побратими з інших міст. Із проникливим словом на відкритті виступив глава Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар.Упало покривало — і відкрився справді величний монумент. Сільський голова Марія Рак зачитала викарбуване на граніті: “Синам і дочкам України, які загинули в боротьбі з більшовицькими катами за Волю України”. Свято тривало ще довго. Звучали пісні, салютом палахкотіли в небі слова вічної клятви: берегти пам’ять полеглих борців за найдорожче для нас — Українську державність.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment