«ОСІННЄ ЗОЛОТО». ПІСНЯ ЄДНАЄ СЕРЦЯ

Лідія ЛУЦЕНКО Багряний лист в гаю кружля,Шумлять отави молодо.Чого ж, чого вдягла земляРясне осіннє золото?..Ось і настала красуня-осінь, яка щедро виграє своїми золотими барвами. Це пора жовтого листя, яке кружляє в осінньому танці, й ти, кружляючи, ніби осінній листок, плекаєш надії на краще. А найкраще пробуджує людські почуття та гріє душу справжня поезія і красива задушевна пісня. Саме таку поезію залишив для нас ніжний лірик, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України, поет пісенної душі Дмитро Луценко! Його пісні зворушують, бентежать і вражають особливою щирістю кожного, хто хоч раз доторкнувся до його невмирущої поезії. У ній стільки тепла і щирої любові до людей, до рідної землі, до історії нашого народу! Його пісні осяяні сонцем, чистотою і совістю поета, і, звичайно, безмежною любов’ю до України, а особливо до Полтавщини, до рідного села Березова Рудка, яке виколисало незабутнього митця.Тож недаремно щорічне пісенно-мистецьке свято “Осіннє золото” збирає шанувальників поетового слова до Березової Рудки — чарівного й мальовничого села, яке має 300-літню історію. Його заснував гетьман Іван Скоропадський. Потім село перейшло до родини Закревських, про яку Тарас Шевченко тепло згадує в творах, особливо своє “свято чорноброве” Ганну Закревську, яка полонила вразливу душу поета і світлим спогадом назавжди лишилася в його серці. Перебуваючи в маєтку Закревських, Тарас Шевченко виконав чудові портрети Платона і Ганни Закревських, які нині експонують у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві, а копії прикрашають кімнату сільського краєзнавчого музею, де розгорнуто експозицію, присвячену перебуванню Кобзаря в родині Закревських. І приємно було бачити оновлену унікальну сучасну кімнату, яку співробітники Київського національного музею Тараса Шевченка професійно оформили новими експонатами — документами, фотоматеріалами та меморіальними речами родини Закревських. А праправнуки Закревських із далекого Люксембурга завжди приїздять на свято, вони й опікуються маєтком Закревських. Уже вкотре відвідую цю красиву полтавську землю і не перестаю захоплюватися краєвидами села, щедрими і щирими людьми, які, попри економічну скруту, щорічно проводять пісенно-мистецьке свято “Осіннє золото”, бо поетова пісня нікого не залишає байдужим. Але дуже шкода, що маєток Закревських в аварійному стані.Односельці свято бережуть пам’ять про земляка поета Дмитра Луценка. У краєзнавчому музеї села відкрито кімнату-музей поета, яка з кожним роком поповнюється новими експонатами, а сьогодні приємно бачити її після реконструкції. Вона мов писанка. На свято ніхто не приїжджає з порожніми руками. Дружина поета Тамара Іванівна, берегиня його творчості, одержима жінка, все робить для того, щоб свято відбулося. Вона привозить до Березової Рудки не лише гостей, а й цікаві експонати для музею. На свято Тамара Іванівна приїхала з онуками та правнуком Дмитриком, який світлими оченятами та щирою усмішкою нагадав землякам малого босоногого Дмитра Луценка. Хтозна, можливо, майбутній поет виростає, бо рід Луценків продовжується. Цього разу дружина поета передала музею портрет Дмитра Луценка роботи художника Василя Бедра та друковані матеріали про нього. А заслужений журналіст України, працівник газети “Сільські вісті” Андрій Мельничук подарував унікальні рукописи Дмитра Омеляновича та розповів про цікаві зуcтрічі з ним. Директор Київської школи імені Дмитра Луценка Світлана Куца подарувала книжку про Святошинський район Києва, а Березоворудській школі ім. Дмитра Луценка — книжки та музичний центр, адже ці дві школи співпрацюють давно. Письменник Володимир Корнійчук, цьогорічний лауреат, передав до музею книжку про український театр, музику та мистецтво. Та й інші лауреати залишали музеєві свої диски з піснями, щойно написані вірші, друковані матеріали. Свято, як завжди, розпочалося біля музею, де його господиня Валентина Гончар та обласні й районні організатори теплими словами вітали гостей із Києва, Полтави, Черкас, Глухова. Щороку на свято за свої кошти приїздить палка шанувальниця Дмитра Луценка вчителька-пенсіонерка Надія Криловецька з Дніпродзержинська, яка залишає нові вірші, присвячені урочистостям. Не можна не захоплюватися чарівними, милими й добрими людьми, які свято бережуть пісню — оберіг нашого народу. Зайшовши до парку, ми відчули атмосферу свята, бо у виконанні народних колективів Полтавщини пісні лунали звідусіль, а вся територія лісопарку була святково оформлена. Уздовж алеї парку Закревських розгорнулись виставки народних майстрів — вишукані рушники, серветки, скатертини, вироби з бісеру, дерева, металу, глини, квіткові композиції, картини місцевих художників. Зі Співочого поля, де проходив конкурс на краще виконання української народної пісні та пісень на вірші Дмитра Луценка, лунали чарівні мелодії. Щороку господарі пригощають гостей запашним фіточаєм, квіти й трави для якого вирощують на грядках аграрного технікуму. Дивовижний наш український народ: попри безгрошів’я, він творить красу власними руками, не чекаючи на допомогу…На Співочому полі — знову зустріч із поезією, з піснею, з привітними людьми, які просто неба, хоч сіяв осінній дощик, зібралися, щоб вшанувати пам’ять видатного поета-піснетворця. Вони з’їхалися з усіх куточків України, щоб доторкнутися до невмирущого поетичного слова, до справді народної пісні, яка чарує всіх мелодійністю, простотою і щирістю. Коли почався концерт і зазвучала пісня, хмари ніби розвіялись, і на фінал концерту визирнуло сонечко. Це диво? Чи справді пісня має таку магічну силу, що й хмари розганяє? Мабуть, так. Із великою любов’ю виконував пісні Дмитра Луценка “Україна” та “Березова Рудка” Березоворудський народний самодіяльний хор під орудою художнього керівника Володимира Назаренка, який пише і чудову музику на вірші поета. Вона звучала на концерті. Пропагандист, організатор і активний учасник хору, директор державного підприємства “Березівське” Олександр Котенко сказав, що це для села найкраще пісенне свято, свято душі, серця, яке ніколи не постаріє і не згасне, попри негаразди. На святі співали пісень Луценка гості з Києва — народні ансамблі “Борщагівочка” та “Журавка”.Традиційно на Співочому полі, серед мальовничої природи Березоворудського парку, вручали літературно-мистецьку премію імені Дмитра Луценка “Осіннє золото”, яку заснувала 2001 року газета “Вісті” Центральної спілки споживчих товариств України за підтримки Національної всеукраїнської музичної спілки та Національної спілки письменників України. Її лауреатами стали видатні митці сучасності, які разом з поетом творили пісенну славу України. Серед них нині уже покійні — співачка, Берегиня української пісні Раїса Кириченко та композитор Анатолій Пашкевич.“Осіннє золото” — це єдина премія, яку вручають за примноження національних пісенних традицій та за пропаганду національної пісенної творчості у засобах масової інформації. Першим звання лауреата здобув невтомний організатор, координатор конкурсу, письменник, заслужений журналіст України, якого, на жаль, вже нема з нами, Анатолій Михайленко. Пізніше лауреатами стали радіожурналістка Леся Білаш і самодіяльний композитор з Черкащини Віктор Кваснєвський. Серед лауреатів відомі співаки: Олександр Василенко, Володимир Турець, Павло Мрежук, Віктор Шпортько, Анатолій Матвійчук; композитори і виконавці Ігор Вовчак, Анатолій Сердюк; композитори Ігор Поклад, Олексій Чухрай, Володимир Костенко, Володимир Домшинський, Леонід Нечипорук; поети Михайло Ткач, Вадим Крищенко, Микола Луків, Леонід Федорук, Йосип Фиштик, Степан Галябарда. Премією нагородили Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки, заслужений народний ансамбль пісні й танцю України “Дарничанка”, народний фольклорний ансамбль “Яворина” Полтавського університету споживчої кооперації, керівника ансамблю Вінницького коледжу економіки та права Юлію Попову, солістку, директора клубу Хмельницького торговельно-економічного коледжу Тамару Дячук, народну хорову капелу “Мрія” Львівської комерційної академії, керівника ансамблю Рівненського кооперативного економіко-правового коледжу Василя Рогаля. Цьогорічними лауреатами літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка “Осіннє золото” стали заслужений артист України, композитор і виконавець Ярослав Борута (м. Івано-Франківськ), поет Юрій Тітов (Київ), виконавець і композитор, незмінний організатор свята “Осіннє золото”, завідувач відділу культури і туризму Пирятинської райдержадміністрації Володимир Прокопенко, а також Черкаський академічний заслужений український народний хор (художній керівник і головний диригент — заслужений діяч мистецтв України Леонід Трохименко). За активну пропаганду національних пісенних традицій у самодіяльних колективах системи споживчої кооперації нагороджено соліста-вокаліста Дениса Тарануху (Харківський кооперативний торгово-економічний коледж). За пропаганду національних пісенних традицій у засобах масової інформації лауреатом став заслужений журналіст України, головний редактор “Української музичної газети”, письменник Володимир Корнійчук (Київ).Члени журі конкурсу — головний редактор газети “Вісті”, заслужений журналіст України Борис Шинкарук і заслужений журналіст України, невтомний редактор газети “Порадниця” Тетяна Власюк — вручили дипломи, нагрудні знаки та грошові винагороди новим лауреатам.До Березової Рудки приїхали лауреати премії імені Дмитра Луценка минулих років: заслужений діяч мистецтв України, народний артист, поет Вадим Крищенко, народний артист України Олександр Василенко, автор та виконавець Ігор Вовчак. Вони чудово виконували пісні на вірші Дмитра Луценка, Вадима Крищенка та Юрія Тітова. Для молодого поета Юрія Тітова це було свято душі. Він з любов’ю приймав премію, очі юнака світилися від щастя. Він щасливий, що його помітили, що його пісні виконують найкращі співаки України. Недаремно шанувальниця творчості Юрія Тітова Ольга Руденко з Ніжина подарувала поетові портрет Миколи Гоголя, побажавши Юрієві досягти таких висот, яких досяг наш славетний Микола Гоголь. І коли тріо “Володар” на чолі з Володимиром Прокопенком виконало пісню “Козацька доля”, всі підспівували співакам. Черкаський народний хор заспівав пісні Дмитра Луценка “Мамина вишня” і “Дорога спадщина” із солісткою, чудовою співачкою Оксаною Калінчук, і всі завмерли, бо прекрасний голос Оксани нагадав незабутній голос Раїси Кириченко.  Спостерігаючи за людьми, помічаєш, як змінюється їхній настрій: очі засяяли добром і ласкою, на обличчях з’явилися усмішки. Ось що таке справжня поезія й задушевна українська пісня. Пісні у виконанні молодих співаків звучали бадьоро, ритмічно й сучасно. Дует Ярослава та Христини Борути зачарував кожного: ніби спів карпатських гір прилинув до нас. Виступ молодого виконавця Михайла Брунського, що співає альтіно, здивував усіх, бо ніхто ще не чув такого цікавого співу. Завершальним акордом вечора був виступ народного артиста України Олександра Василенка. Це “голос унікальної краси”, як назвали його в Італії, підніс нашу пісню на високий п’єдестал. Співак сказав, що в Україні співає кожна людина, але своїх не цінуємо, не вміємо подати. І це правда. Адже артист виходить на сцену, щоб людям зігріти душу, щоб вони захотіли стати кращими. І саме це передає у піснях Олександр Василенко, бо він — співак від Бога. Свято закінчилось, але нам не хотілося від’їжджати додому, бо це справді було свято душі, свято пісні й музики. Саме пісня допомагає зберегти нашу націю, народ. У пісні — наша доля, історія народу, яка й допомагає вижити в цей складний жорстокий час.Колись Дмитро Луценко писав: “Вони, пісні, вчили нас, я глибоко переконаний, будуть вчити й майбутні покоління доброти і сміливості, чесності й високого патріотизму, любові та вірності”. Тож дай, Боже, нам усім добра і злагоди, любові до рідної землі, до пісні, історії й культури. А наша пісня, щира і мудра, щоб ніколи не змовкала, щоб жила в людських серцях і чарувала душу кожного — не лише українця, а й всіх сущих на цій благодатній і багатій на таланти землі. Всім організаторам свята низький уклін і щира подяка від родини Луценків, а цьогорічним лауреатам — творчого ужинку на ниві українського мистецтва.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment