ЩЕ ОДИН КРОК ДО РОЗКРИТТЯ ТАЄМНИЦЬ МАЗЕПІАНИ

Уляна ГлІбЧук15 жовтня у Києво-Могилянській академії урочисто відкрили міжнародну наукову конференцію “Іван Мазепа та його доба: історія, культура, національна пам’ять”. Учасників і гостей вітали президент НаУКМА Сергій Квіт, почесний президент Могилянки В’ячеслав Брюховецький, директор Інституту історії НАН України академік Валерій Смолій.Про високий рівень конференції свідчать імена понад 40 її учасників — фахівців із Польщі, Швеції, Австрії, Італії, України та Російської Федерації. Кожен з істориків торкався наріжних питань: якою була мазепинська доба в історії України? Ким був гетьман Іван Мазепа — національним героєм чи призвідцем найбільшої національної катастрофи? Які наслідки державної й культурницької діяльності гетьмана та його сподвижників? Як сучасники оцінюють перебіг Північної війни та її наслідки?На пленарному засіданні всі, хто вільно володіє англійською мовою, мали змогу прослухати доповідь шведського історика Крістіана Гернера “Україна і Швеція: конструювання спільної історії”. Гості та небайдужі шанувальники історії, які не забули російської, зацікавилися розвідкою петербурзького науковця Тетяни Таїрової-Яковлєвої “Іван Мазепа та Російська імперія”. В російській історіографії постать українського гетьмана досі трактують як ненависного зрадника. Книжка Яковлєвої-Таїрової про Івана Мазепу, яка вийшла в серії “Жизнь замечательных людей”, — чи не єдиний у сучасній російській науці неупереджений погляд на добу. Відомий історик о. Юрій Мицик про роль міжнародної наукової конференції у Києво-Могилянській академії:— Кожна конференція — це завжди поступальний крок в науці, особливо якщо вона міжнародна і в ній такі поважні учасники. Наприклад, з Росії приїхала провідний спеціаліст з мазепинської доби Тетяна Таїрова-Яковлєва. Вона написала книжку, яка викликала лють у російських шовіністів. Сподіваємося, що до кінця року всі матеріали учасників конференції вийдуть окремою книжкою. Розглядають питання зовнішньої політики Мазепи, його меценатську діяльність і покровительство Українській Православній Церкві. Це унікальна постать, всебічно освічений європеєць… Існує гіпотеза, що Мазепа навчався у Мілані. Відомо, що мазепинці були на Мальті.— Маєте на увазі — після поразки під Полтавою?— Достеменно не відомо, коли саме, але Мазепа посилав козацьку старшину зі шведськими паспортами у морську школу на Мальту, готуючи офіцерів для українського флоту. Кожна доповідь по-своєму несе додатковий фактаж. Адже люди працюють в архівах, часто закордонних. Тож ця конференція — ще один крок до розкриття таємниць Мазепіани.Постать Івана Мазепи настільки велична, що нічого й дивуватися тій кількості таємниць і міфів, якими вона обросла. Зокрема, петербурзька дослідниця спростовує міф про велику дружбу між гетьманом та російським царем. “Петро більше поважав Івана Мазепу. Проте справжньою довірою й симпатією були проникнуті стосунки між Іваном Степановичем та близьким оточенням Петра — графом Шереметьєвим, канцлером Головіним та іншими”. На відміну від решти, вони, меценати й симпатики мистецтва, шанували не стільки букву, скільки дух європейської культури.Тетяна Яковлєва-Таїрова вважає, що кавалер ордена апостола Андрія Первозванного, гетьман Іван Степанович Мазепа зробив визначний внесок у створення Російської імперії. Його стосунки з Петром були взаємовигідні. Гетьман був ключовою фігурою утвердження Петра Олексійовича на престолі й тому отримав карт-бланш на економічну свободу Гетьманщини і сприяв юнацькому захопленню царя європеїзувати Росію. Тонкий знавець європейської дипломатії, Мазепа став одним із головних радників Петра у внутрішній та зовнішній політиці імперії. Він мав широку мережу агентурної служби, і жодної серйозної зовнішньополітичної ситуації не розв’язували без участі Мазепи. Коли ж особисті стосунки Мазепи і Петра втратили взаємовигідний характер, а Гетьманщина — економічну й політичну свободу, сімдесятирічний гетьман кинув виклик Російській імперії…Учасники та гості міжнародної наукової конференції підтримали ідею звернутися до Президента України з пропозицією оголосити 2009-й Роком Івана Мазепи.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment