Ганна КОЗАЧЕНКО, член правління Українського фонду культуриБагато людей в різні часи шукали Шамбалу. Ще більше допитливих збирають відомості про таємничий Тибет, щоб розширити власне уявлення про єдине у своїй розмаїтості людство. Згодом пошук переходить вище — у сфери високої духовності, адже прагнення усвідомити сенс перебування на Землі неодмінно виводить людський розум у вселенські простори надрелігійної свідомості. Надрелігійної, бо кожен народ, як і кожна особистість, іде до Першотворця власною дорогою. І якщо на перших етапах відчутні світоглядні відмінності, продиктовані традиціями, то в подальшому духовному розвитку їх дедалі менше. Просвітлені ніколи не суперничають між собою, а ніби доповнюють одне одного. Так, людина, озброєна не лише високою моральністю, а й знаннями про сутність релігійних і філософських поглядів інших, ніколи не впадатиме в гріх засудження. Адже поняття пізнати і любити можуть бути синонімами. І це — запорука миру.Для нашого розбурханого суспільства важливі Цирендоржиївські читання, які відбулися вже вчетверте. Ця Міжнародна наукова конференція в Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків присвячена темі Тибетської цивілізації та кочовим народам Євразії, а саме культурним контактам. Серед основних організаторів — Товариство бурятської культури Києва і Київської області, Інститут сходознавства НАН України ім. А. Кримського та Інститут філософії НАНУ ім. Г. Сковороди.Грубезний том наукових доповідей і статей конференції можна було подивитися ще до її початку. Видання побачило світ завдяки меценатській підтримці (зокрема, родини засновника Товариства бурятської культури в Києві та столичній області Рабдана Цирендоржиєва, Посольства Російської Федерації в Україні й консула Монголії в Україні та інших приватних осіб). Левову частку витрат для цього ґрунтовного видання і самої конференції взяло на себе Головне управління у справах національностей та релігій Київської міської державної адміністрації.Науковців різних країн, які зібралися в залі серед буддійських ікон східної частини колекції Музею мистецтв, вітав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні й Молдові Амангельди Жумабаєв, академіки Мирослав Попович (Київ) та Джангар Пюрвєєв (Москва), інші офіційні особи. Кожен виступ ніс золоте зерня думки, що осявала актуальність вивчення і створення мостів між Сходом і Заходом. Буддизм, особливо тибетський, на чільне місце ставить Учителя, духовного наставника, який допомагає людині здолати тваринну сутність і відновити внутрішню ієрархію: спочатку дух, душа, потім тіло, а не навпаки. Втім, науковий аналіз історичних подій, фактів, явищ, які з Середньовіччя простежуються у стосунках між представниками різних народів нині, дає матеріал для глибоких роздумів про сучасний світ. Науковці жваво обговорювали доповідь відомого українського дипломата й вченого-сходознавця Ю. Кочубея. Саме він нагадав колегам і журналістам про теорію сутички цивілізацій, створену в США, й міжнародний проект “Альянс цивілізацій”, який підтримували прогресивні представники багатьох країн — членів ООН.Україна — батьківщина всесвітньо відомих вчених-сходознавців і релігійних подвижників, які розуміють, що ближній — це той, хто рухається з тобою в одному напрямку. В ЦНБ ім. Володимира Вернадського зберігається чимало цікавих матеріалів, які озвучили доповідачі на Цирендоржиївських читаннях—2008, що підтверджують давні зв’язки між українцями і народами Сходу. П’ять ювілейних дат наших видатних земляків-попередників випадає на 2008 рік. Вони, безперечно, раділи б, що розвивається сходознавча наука. Тож важливо, щоб збірник наукових статей четвертих Цирендоржиївських читань “Тибетська цивілізація та кочові народи Євразії” потрапив до багатьох інших бібліотек, як до бібліотеки Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків — музею, де кількома мовами лунали виступи, що розвіюють темряву незнання.
