У ПІСНІ — НЕЗНИЩЕННІСТЬ БУТТЯ

Оксана ВАЦЕБА, Богдан ЯКИМОВИЧ,м. ЛьвівДня 5 жовтня 2008 року на місці останнього спочинку — Янівському цвинтарі у Львові — відзначали 99-річчя з дня народження Богдана Ігоря Антонича, одного із найвидатніших європейських поетів ХХ ст. Група львівської інтелігенції мала подвійну нагоду — відзначити день його народження та вдруге відкрити пам’ятник поетові.Так уже повелося в нашому народі, що вітри історії нещадні до його синів і дочок і за життя, і по смерті. Та попри складні умови бездержавного буття українців, про пам’ять Б. І. Антонича дбали видатні діячі культури: у 60-х роках минулого століття майже водночас — в Нью-Йорку (упорядники Святослав Гординский та Богдан Рубчак) та в Києві (упорядник  Д. Павличко) — з’явилися  збірки його творів. Пересічний читач підрадянської України вперше відкрив для себе цього великого поета — до того, в часи хрущовської відлиги, пробилася хіба що розвідка Степана Трофимука “Поет весняного похмілля” (“Жовтень”, 1964, № 2), хрещеним батьком якої був славної пам’яті Ростислав Братунь. А вже з кінця 60-х систематичні студії творчості поета розпочав тоді ще молодий науковець, а сьогодні визнаний метр українського літературознавства Микола Ільницький. Тоді ж, у 60-ті, з великими потугами група молоді — Ігор та Ірина Калинці, Юрко Брилинський, Євген Безніско, Богдан Горинь — відшукали місце поховання Б. І. Антонича. Це було нелегко, адже могили тоді вже майже не існувало… У 80-ті роки, повернувшись із таборів, Ігор Калинець та Богдан Горинь зуміли встановити на цій могилі пам’ятник авторства видатного українського скульптора Теодозії Бриж, а з ініціативи Львівської організації Спілки письменників України встановлено меморіальну дошку на будинку № 50 на вул. Городоцькій, де жив Б. І. Антонич. Проведено літературно-мистецькі вечори, зокрема й у Львівському оперному театрі, відкрито меморіальний знак в рідному селі Новиця біля Горлиць (Республіка Польща). Невдовзі після проголошення незалежності України група негідників серед ночі задля ефемерної наживи розпиляла унікальної цінності скульптуру й знищила її. Місцевій львівській владі було не до могили поета. Про неї й не думали піклуватися ні чинний міський голова, ні його попередники. Та про це подбали лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Євген Безніско, його дружина Леся Безніско, відомі громадські й культурні діячі, лауреати Національної премії імені Т. Шевченка Ігор Калинець і Роман Лубківський. Заходами подружжя Безнісків виготовлено нову скульптуру пам’ятника з моделі Т. Бриж. І саме 5 жовтня, в 99-ту річницю поетового народження, розпочалося відкриття ювілейного року Б. І. Антонича в Україні. Святкування провадив Роман Лубківський, який сповістив, що за сприяння Львівської обласної та Мостиської районної адміністрацій в селі Бортятині планують відкрити музей в будинку, де жив батько поета. У будинку № 50 на вул. Городоцькій у Львові слід відновити книгарню. Про цей будинок сперечаються сучасні скоробагатьки: чи не ощасливити львів’ян черговою корчмою? Будинок —  пам’ятка історії, й наш спільний обов’язок належно її шанувати. Р. Лубківський наголосив, що для проведення ювілейних урочистостей слід створити обласний та всеукраїнський оргкомітети, закликав присутніх вносити пропозиції щодо вшанування Богдана Ігоря Антонича. Панахиду на могилі й освячення оновленого пам’ятника провів отець Орест з церкви святого Андрія у Львові. Добірку віршів поета прочитав заслужений артист України Юрко Брилинський. Голова Міжнародної асоціації франкознавців, професор Львівського національного університету імені Івана Франка Михайло Гнатюк нагадав присутнім, що два роки тому наукова експедиція Львівського обласного товариства “Україна-Світ” побувала на Лемківщині й відвідала родинне гніздо Антоничів у селі Чертіж поблизу міста Сянока, а також побувала на Горличчині (Республіка Польща), де народився Богдан Ігор. У селі Чертіж, навпроти садиби діда, розташовано український цвинтар, де поховано дідуся і бабусю поета, родину Сембратовичів. Збереглася унікальна дерев’яна українська церква, де хрестили батька Богдана Ігоря Василя, сина Антонія, плебанія, в якій з ініціативи Сяноцького відділу Об’єднання українців Польщі (голова Мар’ян Райтар) планують відкрити музей Б. І. Антонича як представника української культури Лемківщини. М. Гнатюк закликав владу та громадськість України долучитися до здійснення цих абсолютно реальних планів. Голова Львівського відділення товариства “Україна-Світ” історик Богдан Якимович, з ініціативи якого й було зорганізовано наукову експедицію на Лемківщину, повідомив, що всі перемовини з громадськими організаціями України та Польщі щодо музею Антонича в с. Чертіжі вже відбулися. Тепер настала черга державних інституцій України.Відома поетеса Марія Людкевич наголосила, що поезія Антонича потрібна українцям, особливо молоді, як ковток чистого повітря. Вона зауважила, що з ініціативи Національної спілки письменників України на Львівщині проводять конкурс імені Б. І. Антонича серед школярів на найкращий художній твір. А керівник видавництва “Каменяр” Дмитро Сапіга підкреслив: не ми потрібні Антоничу, Антонич потрібен нам. Свої вірші, присвячені Б. І. Антоничу, прочитали поети Іван Гущак та Богдан Залізняк.  Ігор Калинець наголосив, що без Антонича українська література не була б такою багатогранною. Та до його вшанування нашим можновладцям немає ніякого діла. “Може, настав інший час, може, іншим богам моляться сучасні українці й українська влада. Шкода, мало читають Антонича, мало живуть його ідеями”. Євген Безніско, автор скульптурного проекту, подякував присутнім за відвідини цього дійства за похмурої львівської погоди. Влада змінюється, як листя, сказав Є. Безніско, а Антонич, якому судилося прожити на світі лише неповних 28 років, — безсмертний. Закриваючи нечисленне віче, Роман Лубківський привітав усіх з початком ювілейного року Антонича й підкреслив, що на таких титанах стоїть наша нація, що Антонича знає усе світове українство. Сподіваємося, що на площі Маланюка у Львові та в українській столиці й на малій батьківщині поета упродовж року з’являться пам’ятники нашому генієві — Богданові Ігореві Антоничу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment