АМПЛІТУДИ НАШИХ ОСЯЯНЬ

Якогось дня середини осені ранкове місто ніби вознеслося в захмар’я — так запарував туманом Дніпро під сонцем. Мандрівні вогкі хмарки зависли над мостами, у відчинені двері вагонів метро запливали тихо, наче аж ніяково, важко осідали холодком: таке, мовляв, трапилося… І захотілося справді близької присутності небес, і щоб Милосердний погляд нарешті зупинився на пагорбах Києва, пожалів чи напоумив цей люд, де стільки віків мова про булаву та свободу, і кожна безжурна молодість своєю енергією оживляє цю віру, а до осягнення мудрості дозрівають лиш поодинокі. В урочистій задумі, але й на злеті надії звучить фінальна композиція у фільмі Миколи Мащенка “Богдан-Зиновій Хмельницький”. Ніби привільна хвиля якоїсь нездоланної енергії попри історичні віхи, якими помережана кожна епоха поразок і перемог, дає розгін до дії, бо еволюція духу мого народу можлива лише завдяки пасіонарним подвигам його небагатьох героїв у кожному поколінні. На дистанції часу ці образи бачаться інакше, та, мабуть, і неможливо відтворити їх достовірно, хіба що музика найближча до істини, бо внутрішні осяяння і страждання душі зберігають свої амплітуди і в епоху ратая, і підкорювачів космосу. А музика це віддзеркалює тонко і точно. Тож у фільмі композитор Михайло Чембержі обрав саме цей шлях: разом з акторськими діалогами, гомоном і гуркотом численних батальних сцен озвучити невиказане: високі регістри душі. На це працює весь арсенал мистецьких засобів, яскраво виражений національний характер музики, тонкий психологізм у характеристиці образів головних героїв та їхніх взаємин (тема Богдана й Олени, приїзд дочки гетьмана, сцени полеглих на мосту після бою). Композитор залишається вірним стилю, який вже визначився у його творчості, — це неоромантизм. І якщо він виразно заявлений заплетеним в оркестровку глибоким звучанням бандури чи смутним вокалізом, то навіть сучасна стилістика окремих мотивів, як ті, що звучать за гарматною канонадою або передають напругу тиші після бою, увиразнює емоційну райдугу фільму. Це вже прикметна риса М. Чембержі, який має великий досвід композиторської творчості у сфері театральної й кінодраматургії (музика до театральних вистав “Мадам Боварі”, “Маленька принцеса”, “Дама-примара”, “Випромінювання батьківства”, “Уявно хворий”). Музика зазвичай не домінує в сюжеті, не відволікає уваги, а лиш увиразнює настрій кожної сцени красою мелодики, багатоманітним спектром звукової палітри.Народний мелос в основі власних творчих пошуків у розкритті теми — такий підхід композитор використав, працюючи над музикою до поезій І. Франка “Зів’яле листя” (2006), до “Кобзаря” Тараса Шевченка ”Монолог самоти” (2008), а також до фільму “Богдан-Зиновій Хмельницький”. Нині, коли народну музику аранжують, іноді змінюючи до невпізнанності у легких жанрах, або ж наближують до академічного стилю, позбавляючи її живої принади — чарівної мелодики, хочеться завдячити Михайлові Чембержі за тонку естетику його творчих рішень у фільмі “Богдан-Зиновій Хмельницький”, де національний характер музики читається у цілісному гармонійному контексті як результат глибокого творчого осмислення історичної теми. Попри витончену делікатну місію, яку він призначив своїм композиціям у цьому фільмі, музика — один з головних героїв, надає глибини і виразності у відтворенні не лише окремих образів, а й історичної епохи загалом.Може, це ще нас і тримає у цілісності як народ — неперервність традицій у творчості: музичній, художній. В мелодії та слові. Наймолодші студенти Київської дитячої академії мистецтв засвоюють цю істину з уроків свого ректора, який створив для юних музикантів збірку солоспівів (сольфеджіо) “Моя абетка”, цикли п’єс “Музичні картинки”, “Мрії веселкові”, “Ранкові промені”. А ще балет “Даніела” про вічні цінності — любов і творчість, які й возносять нас із земних пагорбів хоч на якийсь час у захмар’я…Валентина Давиденко

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment