ВСІ УРЯДИ НА КУЛЬТУРУ ВИДІЛЯЮТЬ КРИХТИ 

Спілка письменників Литви діє з 1922 року. Це асоціація поетів, прозаїків, перекладачів, критиків, драматургів і літературознавців, також литовські письменники, що живуть за кордоном. Філії СПЛ діють у Каунасі та Клайпеді. СПЛ має видавництво, книгарню, бібліотеку, клуб, будинок творчості, періодичні друковані видання — журнали “Літа”, (Вільнюс) (англійською та російською мовами), тижневики “Література і мистецтво”, “Німан”. Щороку відбуваються міжнародні поетичні фестивалі, як-от “Поетична весна”, також виходить однойменний альманах.Починаючи з 1992 р. Спілка — член Європейського письменницького конґресу, з 1997 р. — член Ради Балтійських Письменників та Ради Трьох морів.Коли 2006 року письменникам, як іншим митцям, було надано статус діячів мистецтв, то стала й молодь активно вступати до Спілки. Цей статус надають професійним митцям, і лише ті, що мають статус письменника, можуть претендувати на стипендії Міністерства культури Литовської Республіки, стажування та премії. Статус діяча мистецтв надає, хоч і мінімальні, але надійні соціальні гарантії, бо раніше письменники не мали права на безплатну медичну допомогу. Не відкрию нічого нового, коли скажу, що Міністерство культури Литви не в змозі фінансувати виконання всіх литовських мистецьких проектів. Усі уряди, а їх у нас уже було чимало, на культуру, як звичайно, виділяли лише крихти із ситого стола. Ми вельми раді, що проекти Спілки письменників підтримує Міністерство закордонних справ Литви. Там з ентузіазмом схвалюють нашу ініціативу розвивати двосторонні взаємини з білоруськими письменниками. Ми добре знаємо, що сучасна білоруська влада білоруських творчих мистецьких проектів і задумів не підтримує. Знаємо і те, що режим закрив Спілку письменників Білорусі й виселив її з приміщення. Одначе завдяки нашим спільним зусиллям 2006 року Спілку письменників Білорусі відновлено у Вільнюсі, де вона успішно діє. Оскільки в Білорусі обмежено свободу слова, велике досягнення — двомовні, тримовні поетичні збірники, які видають у Литві, — своєрідний доказ, що свобода мистецької творчості може виявлятися й на сусідній землі. Тільки цього року в Литві вийшла антологія білоруської поезії білоруською та литовською мовами та поетична збірка Олеся Рязанова “Полювання в райській долині” й у Письменницькому клубі у Вільнюсі відбулася презентація обох цих книжок. Завдяки співпраці з Литвою й активній діяльності Спілки письменників Литви 2006-го у Вільнюсі відбулося святкування сторічного ювілею газети “Наша нива”, в Ніді провели пленер білоруських, польських і литовських поетів і художників, а твори, народжені в цей час, зібрано у тримовному альманасі “Слова і кольори”. Того самого року наприкінці вересня відкрили пленер-виставку живописних робіт, приїхали також митці з Білорусі. Експозицією, що діяла два тижні у виставковій залі в центрі Вільнюса, могли милуватися мешканці та гості нашої столиці. Цього року виставка тішила відвідувачів публічної бібліотеки в Панявежісі.Метою пленерів є також видання окремих книжок за результатами роботи інших двомовних видань, влаштовування мандрівних виставок робіт митців із сусідніх країн через поширення демократичних ідей неодмінно має допомогти білорусам створити громадянське суспільство. Тому цього року на початку червня організували ще один пленер литовських, білоруських, польських та українських поетів і фотографів у Друскінінкай. Твори митців чотирьох держав — поетів і фотографів, — над якими вони працювали в Друскінінкай, невдовзі буде представлено в чотиримовній книжці, де твори кожного поета перекладають трьома мовами. Презентацію цього альманаху ми плануємо на середину листопада і, ймовірно, на неї прибудуть з усіх трьох сусідніх країн письменники, причетні до Друскінінкайського пленеру.Ми здійснюємо й інші цікаві перспективні проекти. “Академія свободи слова” — спільний зі Спілкою письменників Білорусі цикл заходів: зустрічі з білоруськими письменниками, конференції, семінари, фестивалі, конкурси. Оскільки діяльність Спілки письменників Білорусі на рідній землі обмежена, певні ідеї буде втілено в життя в рамках цього проекту. Європейський гуманітарний університет у Вільнюсі, де вчиться також і білоруська молодь, організовує зустрічі з білоруськими поетами, істориками, провадить культурологічний цикл, “Клуб літературних бесід”. У кожній зустрічі бере участь один литовський письменник. Також ми надаємо можливість студентській молоді ознайомитися з білоруським та литовським художнім словом. Так, цієї весни було оголошено конкурс для білоруських студентів на тему “Ладзіну Пеледа, Вацлавас Ластовскіс та їхні сучасники”. Найкращі твори буде відзначено на урочистому вечорі литовських та білоруських письменників у Каунасі. Згодом вони вийдуть окремими двомовними виданнями.Хоч цей рік іще не закінчився, ми вже маємо план спільної роботи на наступні роки. Було б дуже добре, якби разом з представниками інших країн у форумі “Слово без кордонів” брали участь представники Польщі та України. Вважаю, що наші друковані тримовні, чотиримовні альманахи мають бути представлені громадськості цих країн. Звісно, приємно було б організувати їхню презентацію в Білорусі, але це, мабуть, неможливо. Однак стосовно українських митців, учасників Друскінінкайського пленеру, то в їхній активності не сумніваюсь, і якщо Спілка письменників України їм сприятиме, то чотиримовний альманах, що зараз готується до друку, ми зможемо представити не лише у Вільнюсі, а й у Києві.Біруте Йонушкайте,віце-президент Спілки письменників Литви. З виступу на ІІ Міжнародному письменницькому форумі

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment