РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА 

Андрій ЛОЗОВИЙ65 років тому Київ було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Небагато учасників тих подій живі досі. Хотілося, щоб їм виплачували гідну пенсію, надавали пільги, а не лише обіцяли, підкидаючи жалюгідні копійки. Тим ветеранам, хто вже покинув цей світ, вічна пам’ять… Особливо пафосних урочистостей не очікуємо. Мабуть, вже майже нема тих, для кого ці урочистості влаштовувати. Події 6 листопада 1943 року не слід розцінювати як перемогу комунізму над фашизмом, себто перемогу одного зла над іншим. Однак не викликає сумніву, що Київ боронили передовсім етнічні українці, боролися не “за Родіну, за Сталіна”, а за власну свободу і свободу свого народу, за домівку й Вітчизну. Тому привітайте цього дня бодай одного ветерана — і на світі стане більше тепла. Як ніколи актуальне для України питання визнання на державному рівні ветеранів Української Повстанської Армії. Найбільше, що може зробити влада для примирення вояків обох армій, — дати їм всім гідні соціальні гарантії та пенсії такого розміру, щоб вони не страждали, що їм бракує найпотрібнішого. Без примирення неможливе переосмислення народом історії. Було б чудово, якби ветерани Радянської армії вітали вояків УПА на Покрову, а вояки УПА — червоноармійців, наприклад, 23 лютого.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment