ЯВОРІВСЬКА  «ГУЦУЛЬСЬКА ҐРАЖДА»

Степан БОЙКО, просвітянин, м. Івано-ФранківськЕкономічна криза 1990-х стала чи не найболіснішою для горян і народних майстрів зокрема. Підприємства художніх промислів перестали працювати, тож майстри залишились віч-на-віч зі своїми проблемами (придбання сировини, виготовлення та збут виробів). Вони перебиваються випадковими заробітками на базарах, а про соціальний захист і пенсійне забезпечення годі й говорити. Тому на межі виродження опинилися унікальні осередки народного мистецтва (яворівське ліжникарство, коломийське гончарство, косівське різьбярство і писанкарство). Саме у Яворові, Коломиї, Косові з двадцятих років до 1939-го діяли фахові просвітянські школи, що їхні вироби знали в Австро-Угорщині, Польщі, Прибалтиці, а в часи СРСР — у багатьох колишніх республіках. Найгостріша сучасна проблема — зберегти технологію виготовлення гуцульських ліжників, які зараз виробляють в єдиному селі Яворові Косівського району, а попит на них зростає.На виконання указу Президента розпочалась підготовка державної програми, і Петро Лосюк, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, заслужений учитель України, запропонував свій науково обґрунтований проект “Гуцульська ґражда”.У “Державній програмі забезпечення, відродження і розвитку народних художніх промислів на період до 2010 року”, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007-го, передбачено утворення в Україні семи центрів народного мистецтва в осередках традиційних народних художніх промислів. Такий центр у Яворові на Косівщині — чи не єдиний у західних областях України. На його створення на 2008—2010 роки передбачено  фінансування з місцевого бюджету в сумі чотирьох мільйонів гривень. І це справедливо. Село Яворів дало світові класика різьби по дереву Юрія Шкрібляка. Неперевершені шедеври Юрія та його синів Василя, Миколи і Федора, а також іншої династії різьбярів — Юрія, Семена і Василя Корпанюків та Дмитра Шкрібляка займають чільне місце в музеях України та багатьох зарубіжних країн.А скільки невідомих мосяжників, ліжникарок, вишивальниць, писанкарок впродовж двох століть прославляли Україну та Гуцульщину на весь світ! “Першочерговим у створенні центру народного мистецтва є будівництво хати-ґражди в Яворові, яке відбувається під патронатом Президента Віктора Ющенка, а керівництво здійснює голова облдержадміністрації Микола Палійчук”, — каже Петро Лосюк.Розкиданість гуцульських осідків у горах, часті дощі, глибокі сніги спонукали гуцулів зводити будинки, тобто хати-ґражди так, щоб вони були захищені від звірів та лихої людини, а господар міг у негоду обійти всі приміщення. Це були обереги устрою життя гуцулів.Зведена в Яворові хата-ґражда стане своєрідним оберегом народного мистецтва, музеєм народних художніх промислів, уособлюючи найкращі народні мистецькі традиції минулого та їхній зв’язок із сучасністю. Тут функціонуватимуть навчально-показові майстерні різьбярства, вишивання, ткацтва (ліжникарство), художньої обробки металу (мосяжництво), писанкарства, салон-магазин, музей ліжникарства тощо.Проект “Гуцульська ґражда” передбачає переобладнання діючих музеїв — літературно-краєзнавчого Лесі Українки і народного мистецтва Гуцульщини, а також облаштування садиб-музеїв династій різьбярів Шкрібляків і Корпанюків та меморіального музею Окуневських.Передбачено підготовку і видання фотоальбомів народного мистецтва, каталогів, буклетів, поштових листівок, відео- й аудіозаписів, телефільмів. Вводять у практику щорічне проведення масових заходів: симпозіумів, пленерів, міжнародних, всеукраїнських та реґіональних науково-практичних конференцій і семінарів. Так, серед культурно-мистецьких заходів, які сприяють відродженню та популяризації народних художніх промислів, державна програма передбачає проведення в Яворові 2009 року Міністерством культури і туризму України, Івано-Франківською облдержадміністрацією і Національною спілкою майстрів народного мистецтва України симпозіуму з ліжникарства. Регіональна громадська організація “Ґражда” (голова П. Лосюк) спільно з майстринями-ліжникарками готує перший фестиваль українського ліжникарства “Барвисте диво”.Систематичне проведення масових заходів у Яворівському мистецько-туристському центрі “Гуцульська ґражда” ставить за мету популяризацію українського народного мистецтва та розв’язання найболючішої проблеми — забезпечення народних майстрів постійними заробітками й соціальний захист. Тому для збереження і розвитку народного мистецтва потрібна державна підтримка.Не менш важлива протидія ввезенню з-за кордону і реалізації в Україні виробів низького ґатунку, переконаний автор проекту П. Лосюк. “Слід постійно дбати про формування у наших співвітчизників здорових естетичних смаків, підтримувати яскраво виражене українське “я”, — наголошує він.Проект “Гуцульська ґражда” передбачає розвиток туристичної інфраструктури (організація пішого й кінного туризму, облаштування автостоянок, спорудження будинків-котеджів, готелів тощо). Завдяки діяльності центру народного мистецтва в Яворові стане привабливим для туристів “Золоте кільце Прикарпаття” (Івано-Франківськ—Яремча—Ворохта—Верховина—Криворівня—Яворів—Косів—Коломия). Центр народного мистецтва “Гуцульська ґражда” в Яворові створюють на глибоких мистецьких коренях, які витримали всі лихоліття. За час незалежності України тут є чималі набутки. Приміром, на базі школи і майстерень відомих ліжникарок Василини Калинич, заслуженого майстра народної творчості України Ганни Копильчук, Василини Романчик проведено десять пленерів (1997— 2007) спільно з кафедрою художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв (з ініціативи доцента Зеновія Шульги). Співпраця народних майстринь з професійними художниками спричинила справжній ренесанс гуцульського ліжника. Нині застосовують нові візерунки і кольори, лише природні барвники. Петро Лосюк і Василь Корпанюк провели на базі Яворівської школи Всеукраїнський семінар з художнього ткацтва (2001) і Всеукраїнську науково-практичну конференцію спільно з Львівською національною академією мистецтв “Сучасне народне мистецтво України: теорія і реальність” (2002). Дорослі й діти представляли доробок яворівських митців в Українському домі в Києві як учасники Всеукраїнської акції “Мистецтво одного села”, а учні презентували Яворівську школу в Культурному центрі України в Москві, в Бая-Маре і Сигеті (Румунія) і всюди здобували високу оцінку.Один із найважливіших чинників збереження і розвитку народних традицій — навчально-виховний процес в освітніх закладах. Яворівська гуцульська школа добре відома в Україні. Для вивчення історії Гуцульщини, природи, господарства, народного мистецтва краю, фольклору, традицій, звичаїв видано 23 книжки, журнали “Гуцульська школа” тощо. Досвід освітян Гуцульщини щодо використання реґіонального етнографічного компоненту впроваджують на Бойківщині, Волині, Наддніпрянщині, Поділлі, Поліссі, Слобожанщині, Таврії та в інших реґіонах України. Оскільки на трудове навчання відведено лише годину на тиждень, годі сподіватися, що учні оволодіють вміннями і навичками з  художніх ремесел.Прикро, що рідкісним стало учнівство в домашніх умовах. Тож як підготувати молоду зміну народних майстрів? Відділ освіти Косівської райдержадміністрації (начальник Володимир Козьменчук) ініціює створення на базі Яворівської школи обласної школи-колегіуму народних художніх промислів. Беручи до уваги стартові умови в селі Яворові (трудові ресурси — майстри автентичного народного мистецтва, народні художні промисли, глибокі корені національних мистецьких традицій, музеї, транспортна доступність, унікальне природне середовище тощо) проект “Яворівський мистецько-туристичний центр “Гуцульська ґражда” досить перспективний. І це надихає народних майстрів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment