ЗАСЛУЖИВ ВДЯЧНУ ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛЯКІВ

Микола ЧАБАН,м. ДніпропетровськВлітку 1910 року в Катеринославі лютувала епідемія холери. Діяла спеціальна комісія з боротьби з цією небезпечною хворобою, де активну участь брав професор медицини Микола Рогович. І хоч він прожив у Катеринославі два роки, пам’ять про цього людинолюба ще довго залишалася в серцях катеринославців. Микола Опанасович Рогович (грудень 1855 р. — червень 1913 р.) народився у Зонбадені (Німеччина). Походив із сім’ї дідича Прилуцького повіту. Батько Опанас Семенович Рогович, професор ботаніки Київського університету, був збіднілим дворянином Стародубського повіту Чернігівської губернії, збирав народні назви рослин. Разом з братами Опанас Семенович володів 15 душами селян. Був одружений з дочкою штаб-ротмістра Уляною Яківною Богаєвською, з якою мав сина Миколу та дочок Лідію й Софію.У клініці, яку очолював Микола Рогович, одній із перших у Росії було впроваджено асептику й антисептику. Рогович займався практичною роботою, тож його наукова спадщина невелика. Він брав активну участь у роботі Товариства природознавців і лікарів, був його головою з 1893 року. За час його керівництва в клініках зробили 10 423 операції. Неодноразово з науковою метою професор виїздив за кордон. З 2 жовтня 1907 р. — на пенсії. 1909 року вирішив повернутися в Україну. Професор Рогович був нагороджений орденами Св. Володимира IV ст., Св. Анни II ст., Св. Станіслава II ст., Св. Станіслава III ст. тощо.Микола Опанасович спорудив у Катеринославі будинок на нинішній вулиці Рогальова (колись Крутогірна). Він без жодної платні обійняв посаду хірурга лікарні Червоного Хреста. М. Рогович долучився до просвітянської роботи — його обрали членом ради товариства, як про це сповістив просвітянський часопис “Дніпрові хвилі”.У Катеринославі професор Микола Рогович входив до складу міської санітарно-виконавчої комісії з боротьби з холерою. На засіданні 25 червня 1910 р. “комісія одностайно ухвалила: просити М. О. Роговича за змогою найближчим часом збудувати на базарах поливні й розбірні крани, причому вода для пиття кружками і відрами має відпускатися безплатно” (“Южная заря”. — 1910. — 27 червня).Того літа в Катеринославі побував один із фундаторів вітчизняної наукової епідеміології професор Данило Заболотний (1866—1929). Рогович тісно співпрацював із ним. Микола Опанасович вірив, що український народ зможе вибороти право на самостійне культурне існування, цікавився справами просвітянського руху. Він мав славу не лише досвідченого лікаря, а й доброї, чуйної людини. У грудні 1911 року після гнітючки (різновид лихоманки) Микола Опанасович занедужав на запалення легенів, хвороба виявила значні вади серця. Після кількох місяців хвороби продав усе майно й виїхав за кордон лікуватися. Писав листи, повні смутку та журби за рідною країною. Катеринославські просвітяни цінували професора М. Роговича як щиру людину і невтомного працівника. “Дніпрові хвилі” відгукнулися на його смерть некрологом. Вдячну пам’ять про нього зберегли і в Томську. 1996 р. видавництво місцевого університету видало біографічний словник “Професори Томського університету”. В ньому вміщено докладну статтю про Миколу Опанасовича.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment