Олена ШУЛЬГАКажуть, кожне сільце має своє слівце. Але не лише слово, а й традиції, звичаї, історію. Наші поліські села дбайливо зберігають давні й нові перекази про тих, хто був на передньому краї їхньої неповторної цивілізації, — науковці називають їх пасіонаріями. Зафіксувати події для прийдешніх поколінь — завдання літописця, проаналізувати їх — завдання історика. Щойно в серії “Історія українського села” вийшла друком книжка лауреата Міжнародної літературної українсько-німецької премії ім. Олеся Гончара краєзнавця Євгена Букета “Колонщина”. Тут автор — історик і літописець, вдумливий і неупереджений дослідник. Він звертається до найдавніших часів, відколи на цій землі жили люди — до ІІІ тисячоліття до Р. Х. Ретельно дослідивши літописні джерела, праці археологів, етнографів, істориків, автор знайомить читача з давнім минулим краю. Більш того, він уточнює деякі білі плями в дослідженнях попередників, доповнивши їх розповідями місцевих мешканців, як-от даними про могили-кургани, розташовані на території Колонщини.Важливим для Євгена Букета видається походження назв сіл, які входять до Колонщинської сільської ради, і навіть їхніх кутків, урочищ, озер і боліт. Він подає легенди й перекази, джерела яких сягають часів Скіфії й Геродота, а також дані, наведені в літописних зводах. Історія Колонщини тісно пов’язана з історією Києва, бо село розташоване неподалік. Тож письмових джерел багато, що й дало авторові змогу написати ґрунтовну працю. У розділі про першу писемну згадку про село Євген Букет подає детальний аналіз історичного періоду, в який вона з’явилася. До цього розділу увійшли вже зафіксовані на письмі дані. Історію села розбито на періоди за розділами, у яких з посиланням на документи й праці істориків, проаналізовано соціальне й культурне становлення села. Значну увагу автор приділив визвольним змаганням українського народу, які не оминули Поліського краю. Тут використано матеріали зі спогадів очевидців, які збирали вчителі місцевої школи, документи й архівні дані.Окремий розділ книжки — Колонщина у міжвоєнний період. Освіта, колективізація, опір радянській владі — усе це знайшло відображення у цьому розділі. У ньому подано короткі відомості про репресованих краян.Період Другої світової війни подано найбільш детально, адже він був одим із найтрагічніших в історії не лише цього села, а й усього нашого народу. Спогади про окупацію і партизанський рух надзвичайно цікавлять Євгена Букета як дослідника, бо саме в опорі народу якнайповніше виявляється його характер.Проаналізовано й повоєнні часи: господарство, освіта, духовність, культурний розвиток.Колонщина під час незалежності України — тема близька авторові. Він уважно стежить, як розвивається сучасне село, зростає його національна свідомість.До видання увійшли відомості про села, які входять до Колонщинської сільської ради: Березівку, Мар’янівку, Миколаївку, Лелечий Хутір, Олімпік-парк, Вишеград. Не оминув увагою автор і тих, кого було переселено до Колонщини після чорнобильської аварії. Він подає історичні довідки про населені пункти 30-кілометрової зони, мешканцям яких Колонщинська земля стала рідною: Росохи й Іловниці.Ще один болючий епізод в історії села — Голодомор 1932—1933 років. Є. Букет подає спогади очевидців, які записали учні Колонщинської школи разом з учителькою географії та київщинознавства Людмилою Нікітіною, а також списки загиблих під час Другої світової війни і список мешканців Колонщини, які загинули на примусових роботах у Німеччині та яких розстріляли під час окупації.Окремий розділ — символіка: опис герба та прапора.Закінчується книжка нарисом Олександра Кавуненка “Любов з очима неба” про сучасного сільського голову Юлію Пелешок, завдяки якій книжка побачила світ. У виданні багато ілюстративного матеріалу. Сюди увійшли сучасні фото й світлини з архівів — портрети й зображення гербів осіб, які відіграли помітну роль в історії Київщини. На кольорових ілюстраціях — дивовижної краси колонщинські краєвиди, зафіксовані для нащадків знакові події.Книжка Євгена Букета — вагомий внесок в історію Київщини. Ошатно оформлена, вона стане значною допомогою вчителям київщинознавства й історії, учням, усім небайдужим до минувшини рідного краю. Наш народ повертається до своїх витоків попри заборони й забуття, попри століття вихолощення національної пам’яті.
