НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ!

Галина ЛЕВИЦЬКА,член Національної спілки журналістів України, м. Київ

ФотоілюстраціїНа прикладі інших націй бачимо, як глибоко трагічні події минулого можуть консолідувати націю в ім’я майбутнього. Чинний Президент України робить усе можливе, щоб однією з граней консолідації українців світу стала пам’ять про Голодомор та мільйони жертв одного з найбільших цивілізаційних злочинів ХХ сторіччя. Те, що росіяни, починаючи з перших осіб держави, намагаються применшити розміри катастрофи та знайти “вигідну” для себе її природу, нині мало кого дивує. Правда, цей факт більше здивування викликає в Європі, ніж у самій Україні.

22 листопада на Міжнародному форумі “Народ мій завжди буде!” всі президенти: Грузії Михаїл Саакашвілі, Латвійської Республіки Валдіс Затлерс, Литовської Республіки Валдас Адамкус, Республіки Польща Лех Качинський — були одностайні у думці, що вшанування пам’яті жертв Голодомору вкрай важливе для того, щоб застерегти світ від повторення подібного страхіття. Президент України на Форумі, представленому делегаціями 44 держав світу, а також міжнародними організаціями — Європейським парламентом, ЮНЕСКО, Парламентською асамблеєю Ради Європи — вкотре звернувся до світу із закликом визнати Голодомор геноцидом українського народу. Він навів аргументи на користь того, що голод в Україні мав штучний характер і був спланованою політикою проти українських селян — найбільш самодостатньої верстви суспільства 1930-х років. Президент наголосив, що голод обрано як знаряддя упокорення Українського народу. Метою голоду було знекровити Україну, підірвати її сили і так усунути можливість відновлення державності. Звичайно, ці слова були добре відомі всім присутнім у Києві, які в ту мить солідаризувалися з Україною в її скорботі. А відсутні в той час думали, як покарати Україну за її політику, зокрема й за воскресіння пам’яті про Голодомор. І придумали: вдарити Україну астрономічною ціною на газ…Усі присутні у Києві на Дні пам’яті жертв Голодомору тією чи іншою мірою зверталися до головного відсутнього — Росії. На мій погляд, найвиразніше зробив це депутат Європарламенту польський політик Адам Бєлян. Від імені структури, яку представляє, він нагадав світові, що “нині ще є країни, у яких приховують правду про злочини комуністичного режиму, а Сталіна представляють як ефективного управлінця. Звинувачення України в тому, що вона використовує пам’ять про Голодомор з політичною метою (тут неприхований натяк на нещодавній шокуючий лист президента Росії до Президента України. — Ред.) викликає обурення як лицемірна спроба відвернути увагу від кривд, вчинених комуністичним режимом. Ми, однак, завжди пам’ятатимемо про жертви того страшного злочину”. Саме тому Європейський парламент закликав усі країни, які утворилися після розпаду СРСР, дати можливість провести комплексне дослідження архівів, що стосуються Голодомору. Багато країн ЄС самі пережили сталінські репресії й тому засвідчують солідарність з українським народом, висловлюючи пошану мільйонам жертв режиму. “Ми солідаризуємося, — сказав депутат Європейського парламенту, — не лише з жертвами, а й з їхніми сім’ями, які десятиліттями не могли сказати слово Голодомор. Коли нині ми спільно вимовляємо це слово — свідчимо правду, і доводимо, що злочинний режим не міг відібрати в нас пам’ять про тих, хто загинув від рук радянських катів. Нині Україна, як і вся Європа, може вільно казати слова Голодомор, Катинь, ГУЛАГ. Хоч від тих подій минуло 75 років, проте пам’ять про них у всіх друзів України, до яких належать країни — члени ЄС, залишиться вічно живою”. Тому польський політик звернувся до світу із закликом назвати це злочином, сказати, що це було цілеспрямоване й систематичне винищення українського народу сталінським режимом. Міжнародний форум “Народ мій завжди буде!” — тільки один із заходів, що відбувалися 22 листопада 2008 року в рамках поминання жертв Голодомору.День розпочався спільною молитвою у соборі святої Софії Київської за убієнними голодом. У молитві не взяло участі духовенство Української Православної церкви московського підпорядкування, попри повідомлення (правда, його намагався спростувати прес-секретар УПЦ МП шовініст Васілій Анісімов) про визнання Голодомору геноцидом. Вища ієрархія цієї церкви надалі вважає неприпустимим стати поруч з ієрархією Української Православної Церкви Київського Патріархату.Влада в цій ситуації знайшла компроміс: УПЦ МП освячувала пам’ятник жертвам Голодомору на вулиці Мазепи у Києві. Правда, через різні неузгодженості планованого Меморіального комплексу пам’яті так і не вдалося збудувати, а лише пам’ятник. Не менш важливим від освячення і покладання свічок до підніжжя нового пам’ятника було слово Президента України. Він не просто говорив про трагедію, її вимір та виконавців. Він сказав, що меморіал жертвам Голодомору — символ українського очищення.Біля підніжжя Свічки-символу Віктор Ющенко звернуся до Господа з проханням про очищення для українського народу: “Я прошу прощення за всі свідомі і несвідомі гріхи, зроблені нами впродовж тисячолітньої історії. Я прошу очищення від скверни і первородного гріха ворожнечі поміж братами, що ніколи не дозволяла нам бути єдиною і сильною державою. Я прошу очищення від гордині і зради. Я прошу очищення від віри в ідолів і від клятого служіння чужим столицям. Я прошу очищення і звільнення від страху — від демона, що не дає нам повірити у власні сили, у власний корінь, у власне національне “я”, що народжене і завжди народжується цією чудовою землею. Повірити. Раз і назавжди. Для всіх. Наші зорі перетворились на чорний, гіркий полин тоді, коли ми втратили себе, коли втратили свою гідність, своє єство, коли дозволили розділити і підкорити наш дух”. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment