ДЕ РОЗПОРОШЕНІ  МУЗЕЙНІ СКАРБИ?

Картини німецьких художників, які вважали зниклими, знайшли в Сімферопольському художньому музеї. Їх недавно виявили німецькі туристи. Співробітники кримського музею свідчать, що полотна потрапили сюди 1953 року за урядовим розпорядженням як компенсація за втрачену під час Другої світової війни колекцію західноєвропейського мистецтва.

Віктор ХОМЕНКО,Крим— Справді, 1953 року в Сімферополь надіслали роботи західноєвропейських художників як компенсацію за знищений фонд музею, який налічував понад дві тисячі унікальних експонатів, — розповідає директор музею Ларіна Кудряшова. — Був спеціальний наказ мінкультури СРСР про створення колекції Сімферопольського художнього музею. До Криму надсилали картини з різних музеїв. Так, 87 робіт німецьких художників отримали для формування сімферопольської колекції.

Питання про повернення полотен до Німеччини ще не обговорювали, та й не на часі. Бо, за законодавством України, згідно зі статтею про вивіз, ввіз і повернення культурних цінностей, ці картини — культурні скарби нашої держави. Тож кримський музей не збирається повертати картини та й не має таких повноважень. Тут кажуть: “Про реституцію полотен і рівноцінний обмін не може бути й мови, повертати картини в Ахен не доведеться, їх музей отримав законно”.Водночас кримчани готові до співробітництва щодо вивчення атрибуції й аналізу колекції. Німецька сторона заявила: “Знайдення картин в Україні — чудова подія, а про повернення полотен до Ахена не йдеться. Головне — знати, що картини є і з ними все добре”.* * *Нинішній Сімферопольський художній музей був картинною галереєю з листопада 1937 року. Основу її зібрань складали твори мистецтва, які націоналізувала радянська влада з палаців й маєтків кримської знаті в двадцятих роках минулого століття. Під час Другої світової війни колекцію було втрачено. Нині зібрання музею налічує близько десяти тисяч полотен художників різних епох і творчих напрямів, серед яких картини Айвазовського, Рєпіна, Куїнджі, Самокиша, Мурашка, Тропініна, Васильківського, Волошина.Ентузіасти вже кілька десятків років наполегливо шукають сліди зниклої колекції. 1923 року газети писали: “Музей Тавриди воскрес із мертвих”. Та зберігали “шкідливе буржуазне мистецтво” абияк. 1931 року перше обстеження комісії Наркомпросу Криму стану цього скарбу зафіксувало, що безконтрольність, недбалий облік призводять до систематичного розкрадання цінностей. Разом зі старими віниками, швабрами й відрами списували, як непотріб, “буржуазну розкіш”. Залишилася невідомою доля 63 найцінніших ікон, вилучених із галереї для створення музею атеїзму в Сімферополі. Зникли й 30 картин XVIII століття, переданих для оформлення Сімферопольського драмтеатру.На початку війни колекції Сімферопольської картинної галереї й антирелігійного музею зникли, але у пошуковців є підстави сумніватися у їхньому повному зникненні. Приміром, за повідомленням директора Сімферопольської картинної галереї Яна Бірзгала, колекція загинула о 14 годині 27 жовтня 1941 року, однак акт про це склали… лише через три роки, 1944-го, й підписали Бірзгал, уповноважений комітету у справах мистецтв Малков і начальник Керченського порту Капов. Вони стверджували, що згоріли не лише скарби галереї, а й п’ять художніх панорам та діорам, архів, інвентарні книги й навіть особисті речі директора, що супроводжував цінності. Сам же Бірзгал не постраждав, успішно перетнув Керченську протоку, прибув у Єреван, де доповів начальникові головного управління з питань мистецтв РРФСР про загибель лише… частини колекції.А як ставитися до повідомлення головного хранителя картинної галереї, а в роки війни — директора краєзнавчого музею Олександра Полканова? Уже наступного дня після звільнення Сімферополя від фашистів, 14 квітня 1944 року, він повідомляє Кримський обком ВКП(б) про те, що найближчим часом музей може організувати різні виставки, зокрема тематики громадянської війни, і… перелічує ті самі діорами й панорами, які нібито зникли у пожежах в Керчі.До речі, двадцять років тому Сімферопольський художній музей придбав колекцію вишуканих ваз і елегантних туалетних коробочок, які… були в довоєнному списку. За допомогою київських реставраторів повернулися “додому” в оновленому стані дуже понівечені портрети з чіткими підписами авторів — відомих українських художників Дмитра Левицького і Володимира Боровиковського. За допомогою Мінкультури України 77 творів довоєнної колекції повернено з Руського музею Санкт-Петербурга і Третьяковської галереї. Вселяє надію й те, що нині в Києві тривають роботи з реституції (повернення) творів українського мистецтва, які вивезли під час війни до Німеччини з кількох кримських музеїв, де, можливо, знайдеться й частина колекції Сімферопольського художнього музею. Вже відоме місцезнаходження кількох картин, які зникли у воєнні роки, зокрема й авторства Рєпіна. Тож цілком імовірно, що після бомбування й пожежі в Керчі у приватних колекціонерів приховано ще чимало експонатів — безцінного скарбу не лише Криму й нашої держави, а й світу. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment