ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНУ ДОШКУ ВАЛЕРІЄВІ МАРЧЕНКУ

Валентина НОЗДРІНА,с. Гореничі Київської обл.Валерій Марченко — науковець-філолог, перекладач, публіцист, педагог. Народився в Києві. 1965 року закінчив Київську школу № 175 (мікрорайон Нивки). Близько двадцяти років жив у будинку на вулиці Щербакова, 72. Саме тут його двічі заарештовували: 25 червня 1973 року і в жовтні 1983-го, коли суд виніс вирок — десятирічне ув’язнення у таборі особливо суворого режиму. Фактично засудили на смерть тяжкохворого (через рік, на тридцять сьомому році життя, помер).Після закінчення філологічного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка Валерій Марченко працював у газеті “Літературна Україна”, друкувався в періодиці. На початку 70-х написав статті “За параваном ідейності”, “Київський діалог” та “Страшний якийсь тягар”. Уже в ув’язненні назве ці твори найкращими з тих, що написав до свого 25-ліття.Але КДБ визнало їх антирадянськими, наклепницькими. Це й стало причиною особистої трагедії Валерія, нестерпних років його перебування у слідчих ізоляторах, на етапах, у тюрмах, зрештою, ранньої смерті. Пережите, почуте, побачене в зоні суворого режиму на Уралі не зламало Валерія, навпаки, загартувало, утвердило почуття справедливості й потреби її відстоювати. “Він обрав шлях Правди, Добра, Милосердя, Любові”, — пише у спогадах мати політв’язня Ніна Марченко. Партія “Християнсько-Демократичний Союз” за власний кошт виготовила й ініціювала встановлення меморіальної дошки Валерієві Марченку на будинку, де він жив. У радіопередачі “Світла палітра”, яку веде журналіст Володимир Бойко, порушили питання про присвоєння школі, в якій навчався Марченко, імені правозахисника, дисидента, а також слушно запропонували назвати його ім’ям вулицю Щербакова. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment