ОДИН З ПРООБРАЗІВ ОТЦЯ ЗАХАРІЯ В ПОВІСТІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ «АПОСТОЛ ЧЕРНІ»

Нещодавно виповнилося 145 років з дня народження Ольги Кобилянської. З цієї нагоди в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася Міжнародна  наукова конференція “Актуальні проблеми вивчення життя і творчості Ольги Кобилянської та українського літературного процесу”.Пропонована увазі читачів розвідка стосується останнього довго замовчуваного твору письменниці “Апостол черні”.

Василь СЕЛЕЗІНКА,заслужений діяч мистецтв України, член правління обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка,м. ЧернівціОльга Кобилянська якось зауважила: “Я прийшла до націоналізму”. Чи не тому до 90-х років ХХ століття про роман “Апостол черні”, який вона називала повістю, не чули. За радянських часів його не друкували й не згадували, а якщо мимохіть згадували, то применшували, називаючи невдалим, слабким, мовляв, “Апостолом…” була незадоволена сама письменниця.

Працювала Ольга Кобилянська над твором досить довго. Ще в лютому 1922 року чернівецький літературно-науковий журнал “Промінь” повідомив, що вона закінчила повість у двох частинах “Юліан Цезаревич”. Частинами твір друкували в празькому журналі “Нова Україна”.1927 року, коли відзначали 40-річчя літературної діяльності письменниці, твір став широко відомим, але обидві частини вперше надрукували 1936-го у Львові.Вже в 1990-х роках викладач ЧНУ ім. Ю. Федьковича Оксана Івасюк привезла “Апостола черні” з Канади. Його опублікували в “Буковинському журналі”.То хто ж був натхненником і прообразом головного героя твору?Із 1909 до 1 листопада 1918 року в чернівецькій греко-католицькій церкві Св. Тадея (тепер Успіння Пресвятої Богородиці), що на вулиці Руській, 28, працював отець Костянтин Балицький. Походив він із давнього священницького роду. Народився 25 липня 1880 року в селі Іспас (нині Спас) Коломийського району, де його батько Володимир був тоді священиком. Костянтин навчався в сільській школі, потім у Коломийській гімназії, у Львівській богословській академії, удосконалював знання в Празі. Духовний сан отримав 1907-го, два роки працював в Обертині, а 1909-го переїхав у Чернівці. Дружина Балицького Емілія походила із селища Сандгора зі знаменитого роду Шухевичів.Майже поруч із церквою на вулиці Петровича (нині Ломоносова, 8) якийсь час квартирувала Ольга Кобилянська. В церкві вона й познайомилася зі священиком.У роки Першої світової війни Костянтин Балицький підтримував письменницю не лише морально, а й матеріально. 1918 року, коли в селі  Молодятині Коломийського району помер батько Емілії, який був там парохом, Костянтин Балицький переїхав на парафію покійного тестя, але зв’язків із Кобилянською не поривав. Ольга Кобилянська, працюючи над повістю, 1929 та 1932 року їздила з Румунії в Польщу, тобто з Чернівців до Молодятина. Там письменниця уважно слухала розповіді священика і під його впливом змінила навіть назву твору на “Апостол черні”. Релігійну діяльність Костянтин Балицький поєднував з активною громадською діяльністю в товаристві “Просвіта”, виховною роботою серед молоді, поповнював парафіяльну книгозбірню читальні новими виданнями “Просвіти”, організував хор, драматичний гурток, будував новий Народний дім, писав статті до журналу “Рідна мова”, головним редактором якого був професор Іван Огієнко, а також до журналу “Жіноча доля”, де тоді працювала Ірина Вільде, до “Покутського вісника”. Отець Захарій в “Апостолі черні” Кобилянської, як і Костянтин Балицький, мав хворе серце. Це була спадкова хвороба — батько і дід Балицького померли від серцевого нападу 56-річними. Наймолодша з чотирьох дітей Балицького донька Любомира, яка тепер мешкає на вулиці Карпатській, 26 у Коломиї, дуже добре пам’ятає Ольгу Кобилянську, з якою колись прогулювалася стежечкою до потічка, і та її лагідно повчала не ставати на квіточку і травичку, бо вони живі й можуть загинути. Зберігає вона й фотографії, де Кобилянська разом із сім’єю Балицьких. На приміщенні колишньої резиденції Костянтина Балицького (тепер це клуб) 1969 року відкрили меморіальну дошку, на якій зазначено, що тут  1929  і 1932 року працювала О. Кобилянська.Згодом О. Кобилянська ще писала Балицьким листи, жалкуючи, що через стан здоров’я не може приїхати, але мріє побувати в них бодай перед смертю. Однак мрія ця не здійснилася, бо 14 вересня 1936 року Балицький помер.1997 року мені довелося інсценізувати “Апостола черні”, однак поставити його тоді не судилося. Два роки тому запросили до постановки відомого режисера, який тривалий час працював у Росії. Він зробив власну інсценізацію, обминувши національний пафос твору Кобилянської, з отця Захарія зробив когось на кшталт московського батюшки і шукав абстрактну ідею, якої не було в першоджерелі. Вистава провалилася. Чернівчани, на жаль, так і не відчули справжнього духу твору. Чин розважливого, мудрого, працьовитого отця Захарія — лише у творі Ольги Кобилянської, який чекає на нове прочитання. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment