СТРАШНА СПОКУСА ВІТЧИЗНЯНОЇ КРИЗИ

Володимир ФЕРЕНЦ,м. Івано-ФранківськПісля недавньої заяви Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко народ справді запанікував. Замість чіткої програми поведінки влади і порад для населення ми почули серйозні звинувачення на адресу Нацбанку і Секретаріату Президента в обвалі гривні. Зараз дедалі більше людей намагається самотужки з’ясувати, що коїться в українській економіці та владі. Інших втягують у цей процес епатажні українські ЗМІ. Народ стрімко розумнішає, тому вже не вдасться тримати людей за лохів, які віритимуть словам урядовців і політиків. Кожен з нас чудово розуміє, хто контролює парламент і уряд, адже саме там зосереджені представники небідних людей, які володіють експортно орієнтованими великими підприємствами й українськими банками. Нерідко олігархічні структури поєднують частку в банках із володінням бізнесом. Саме в цьому середовищі варто шукати зацікавлених у знеціненні гривні, а не в Нацбанку і тим більш не в Секретаріаті Президента.Хто повірить, що в обвалі гривні зацікавлений Нацбанк? Він так само, як і уряд, не може нічого вдіяти, якщо обвалити гривню захочуть представники великого олігархічного бізнесу. Зараз, під завісу світової кризи, їм це вигідно і легко реалізувати. Не варто звинувачувати ні уряд, ні Національний банк, ні Президента. Криза засвідчила, що ситуацію в країні держава не контролює, точніше, контролює руками владних інституцій, що перебувають під впливом олігархічного капіталу. Саме він, залишаючись у тіні, зацікавлений у знеціненні гривні. Бізнесово-банківській олігархії, безумовно, хочеться заробити на валютних махінаціях. Це буде маленькою компенсацією від українського населення за втрати від експортних операцій. Страшна спокуса полягає зовсім в іншому, і про це мало хто говорить. Справжня мета остаточного обвалу гривні — не одномоментні виграші, а курс на зниження до мінімуму вартості робочої сили і знищення малих та середніх підприємств із застарілим обладнанням і технологіями, які досі нещадно експлуатували без жодної реорганізації та осучаснення. Зниження курсу гривні дасть змогу тим, хто за безцінь придбав радянські підприємства, і надалі дешево в доларовому еквіваленті платити ту саму зарплату в гривнях, але вже без жодних премій і доплат, мотивуючи кризою. Заводи, що виживуть, малозатратно деякий час виготовлятимуть ту саму продукцію, а далі — вигідний продаж на металобрухт, а працівників — у безробітні: хай рятуються самі. Уже зараз аналітики пишуть про знищення середнього класу. Насправді йдеться про знищення національного виробника. Експортно орієнтовані монстри, хоч і працюють в Україні, але об’єктивно вони вже частка глобалізованого капіталу, антагоністи національного капіталу, їм нецікавий і непотрібний внутрішній ринок, який годує і працевлаштовує населення. Тому вони — не національний виробник, а той, хто його поглинатиме і нищитиме, якщо держава це допустить. Національна економіка, яка повинна працювати передовсім на український внутрішній ринок, руйнується безповоротно, а він не захищений ні законами, ні діями уряду. В інших країнах громадяни не так страждають від наслідків світової фінансової кризи тільки завдяки розвиненості й захищеності внутрішнього ринку та сильним позиціям дрібного і середнього національного виробника. Конкретного винуватця немає — винна вся система влади, яку треба змінювати задля користі громадян. Якщо не займатися звинувачувальним піаром, забути про телебачення і мовчки працювати на національного виробника та розвиток внутрішнього ринку, олігархи стануть зайвими і за власні кошти самі розв’яжуть свої проблеми, а система української влади трохи наблизиться до народу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment