ДВІ АПТЕЧНІ СОСНИ

Президент України нещодавно скасував встановлене Кабміном обмеження на торгову надбавку від продажу ліків. Усі знають, що не лише закордонні, а й вітчизняні препарати в Україні різко подорожчали. Це було ще до падіння гривні й зростання долара, за який купують імпортні ліки. Причини — на поверхні. Перша — нажива посередників. Друга — неконтрольовані торгові надбавки. Надбавка — це різниця між ціною, яку аптека заплатила виробникові ліків, і тією, за яку їх продає. Купивши на заводі упаковку ліків за 10 гривень, аптека продає її, скажімо, за 12. Надбавка тут становить 20 відсотків. У самих надбавках нема нічого дивного, на цьому, врешті, тримається торгівля. Питання: як її встановлюють? Бо якщо ту упаковку продавати за 18 гривень, то “навар” становитиме вже 80 відсотків. Величину цього “навару” уряд і обмежив на рівні 15—30 відсотків, залежно від різновиду ліків. Реакція фармакомафії була миттєвою. У мас-медіа зазвучали бідкання аптекарів, які от-от розоряться, хоч замовчували гігантський товарообіг аптечної індустрії. У хворого аптеки ростуть, як гриби. Тому навіть 10 відсотків на багатомільйонних і мільярдних оборудках аптек — це величезні кошти. Якщо ж, посилаючись на вільний ринок, пустити ціни й націнки у “вільне плавання”, то чи враховуватиметься, що ціни теж різні? 80-відсоткова націнка на гривневу піпетку становить 80 копійок, а на 1000-гривневий препарат — 800 гривень. Хтось диференціюватиме націнки залежно від вартості ліків? З полиць аптек зникла сила-силенна препаратів, і не обов’язково імпортних. ЗМІ сповістили, що в країні закриється понад тисяча аптек, тож багато людей позбудуться роботи. Але хто рахував, що їх саме стільки й треба, тих аптек, які в кожному місті на кожному кроці? Аптекарів, звісно, по-людськи шкода, але, йдучи за такою логікою, знайдуться охочі бідкатися: якщо люди стануть здоровішими, менше куритимуть, питимуть горілки й помиратимуть, а ті, хто виробляють алкогольні й тютюнові принади, позбавляться роботи.Та фармакологічний шантаж переважив. Гору взяв більшовицький принцип блукання між двома соснами: або безконтрольність у цінах на ліки, або вони раптом зникають з продажу. Третій варіант — ліки на полицях аптек і контроль за цінами — у нас чомусь не виходить.А ще прикро, і це вже більш загальна проблема, що людям ніхто не роз’яснив, як вплинуло на фінансовий стан аптек урядове обмеження націнок на ліки. Як це подіяло на фармацевтичні заводи? Чи через обмеження націнок ліки раптом зникли з аптек? Скільки насправді нам потрібно аптек? Таке наша влада роз’яснювати людям не звикла. Отже, обмеження торгових надбавок на ліки скасовано. Як солодку, неаптечну, пігулку, нам пообіцяно натомість, що держава проконтролює, аби фармакомафія не наживалася на людських бідах. Зачекаємо — не вперше…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment