СТЕПАН БАНДЕРА: РУЙНУВАННЯ СТЕРЕОТИПІВ

З нагоди сторіччя від дня народження Степана Бандери в Україні й у зарубіжних українських громадах відбуваються різні заходи — “круглі столи”, читацькі конференції, презентації книжок, присвячених цій історичній постаті. 2009-й оголошено Роком Степана Бандери.

Богдан ОЛЕКСЮК,прес-служба УІНПСтепана Бандеру вважали вкрай небезпечним три окупаційні режими: польська влада 1936 р. засудила його до смертної кари (за організацію помсти за “пацифікацію” українців), нацистський режим 1941 р. ув’язнив у концтаборі за Акт проголошення незалежності України у Львові, а радянський за активну самостійницьку боротьбу 1959 року організував його вбивство. Попри розмаїття оцінок постаті Степана Бандери, сьогодні є всі підстави стверджувати, що його діяльність стала одним із наріжних каменів в утвердженні ідеї суверенітету України, вагомим внеском у розбудову української державності. 

Про це йшлося на “круглому столі” “Місце і роль Степана Бандери в українському національно-визвольному русі 20—50-х років ХХ ст.”, який організував Український інститут національної пам’яті. Участь у ньому взяли науковці й експерти. Це, зокрема, в. о. голови Українського інституту національної пам’яті академік НАН України Ігор Юхновський, директор департаменту формування політики національної пам’яті та історичного аналізу УІНП доктор філологічних наук Олег Білий, начальник Галузевого державного архіву Служби безпеки України кандидат історичних наук Володимир В’ятрович, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім. Т. Шевченка, директор музею історії Київського університету кандидат історичних наук Іван Патриляк, доцент кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури кандидат історичних наук Василь Деревінський та інші. Як зазначив, відкриваючи “круглий стіл” Ігор Юхновський, завдання Українського інституту національної пам’яті — повернути добре ім’я Степана Бандери українському суспільству, а тому учасники “круглого столу” мають розробити відповідну тактику, знайти для цього засоби. Про символіку постаті Степана Бандери говорив начальник Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович. “Чому постать Бандери неоднозначна? Ще за життя він став символом, і, напевно, сила символу полягає в тому, що ним або дуже захоплюються, або ненавидять”. Його біографія — це своєрідний фокус історії України ХХ століття. Його родина пройшла через польські, радянські, німецькі репресії, він сам став знаковою особою у протистоянні всьому антиукраїнському. Вороги зробили його уособленням усіх міфів, які були потрібні для поборювання українського визвольного руху. Ці міфи і закиди, як-от тероризм, співпраця з буржуазними розвідками, з німцями тощо — все це зосереджувалось на постаті самого Степана Бандери”, — зазначив Володимир В’ятрович. “Нема сторінок в його біографії, за які українець-патріот мав би червоніти. Вважаю, що, абсолютно логічним кроком буде указ про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України. Для того, щоб позиціонувати роль Степана Бандери в правильному розумінні й полегшити сприйняття цієї постаті в Україні, треба представляти Степана Бандеру в контексті української історії, тобто як одного з діячів визвольного руху, порівнювати із Симоном Петлюрою, Іваном Мазепою. Діячів такого формату найбільше шельмували ті сили, які не бажали, щоб український народ здобув незалежність. Ще важливіше показувати Степана Бандеру в контексті світової історії. Він — типовий діяч революційного визвольного руху, які були в інших країнах. А методика, яку використовували українці, була притаманна й іншим народам. Тож можна провести аналогію між Степаном Бандерою і Юзефом Пілсудським, який теж проводив терористичні акти, перш ніж очолити загальнонаціональний рух. Можна порівняти його з Менахеном Бегіном, який став героєм Ізраїлю і навіть прем’єр-міністром. Можна порівняти з Майклом Колінзом, який розпочав боротьбу як підпільник, а закінчив одним із керівників Ірландської Республіки. Так знімемо нездорову напругу й віддамо належне цій людині, її місії в історії. Слід зруйнувати радянські міфи і стереотипи, які досі панують у суспільстві”.Директор департаменту формування політики національної пам’яті та історичного аналізу УІНП Олег Білий підкреслив, що постає питання про можливість застосування терористичних методів у боротьбі за державність. “Часто приховують деякі факти, що індивідуальний терор — відповідь на державний. Тож постає філософське питання — якою мірою можна виправдати індивідуальний тероризм, чи мусимо ми його визнавати? З кінця 60-х років індивідуальний тероризм засуджують у всьому світі, тим часом державний тероризм продовжує існувати і діяти. Сьогодні, коли ми міркуємо про те, щоб відзначити діяльність Степана Бандери, то повинні брати цю обставину до уваги”, — зазначив Олег Білий.Можемо констатувати, що Бандера був видатним діячем українського національно-визвольного руху і символом української історії. Завдання всіх, хто працює в галузі відтворення національної пам’яті, у тому, щоб створити громадську думку, яка відповідно висвітлювала б постать Степана Бандери. Як компроміс, який варто застосувати в символіці цієї постаті, можна запропонувати нагородити Бандеру орденом Свободи чи Ярослава Мудрого. Підсумовуючи роботу “круглого столу”, в. о. голови УІНП Ігор Юхновський повідомив, що Український інститут національної пам’яті 2009 рік оголосить Роком Степана Бандери. “Має бути інформаційний наступ. І ми повинні підготувати багато за матеріалами сьогоднішнього “круглого столу”.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment