Ювілейний концерт-звіт ансамблю народної хореографії “Перлина” виявився непересічною мистецькою подією в столиці.
Євген ҐОЛИБАРДВізитівкою цього колективу можна вважати Кубок “Краща фольклорна танцювальна група”, вручений солістам ансамблю на міжнародному фестивалі “Chicago Celebration 2007” (США).Виступаючи на відкритті концерту, ректор МАУП Микола Головатий звернувся до присутніх зі словами щирої вдячності на адресу ювілярів: “Якби не було цих чудових хлопців і дівчат, не було б і нашої Академії. Доки у нас є такий ансамбль, доки є таке глибоке і дієве розуміння свого народного і природного, доки наша сутність так яскраво ілюструється народною хореографією, доти є Українська Нація.
Щиро дякую художньому керівникові “Перлини” Андрієві Науменку, який впродовж трьох років створив із аматорів — студентів, випускників, викладачів — колектив, що працює на професійному рівні”.І справді, впродовж півтори години, з короткими репризними паузами на перевдягання виконавців, колектив так “розкрутив” залу запальними танцями, що овації майже не вщухали. Жанрове і стильове розмаїття репертуару цього непересічного колективу може задовольнити найвибагливіші смаки глядачів. Педагоги-хореографи Ірина Крикун і Катерина Вулицька, крім постановки власних танцювальних розробок, таких як танець-наслідування птахів “Голубка”, цікавих за сюжетом хореографічних картинок “Ляльки” і “Тірольське залицяння”, унікального спортивного танцю зі скакалками продемонстрували у чудовому виконанні жіночої групи ансамблю ліричний танець “Плескач” у постановці Павла Вірського, танцювальну композицію “Горлиця”, що викликала схвальні вигуки “браво”.Зрештою, “біс!” і “браво!” було чути того вечора майже після кожного танцювального номера. Публіка схвально оцінила величний “Полонез” і грайливу “Мазурку” у виконанні новачків ансамблю, які перед тим виконали танок, що так і називається: “Танець новачків”.Серед багатої сценічної палітри українських танців окремими екзотичними вкрапленнями виконано темпераментний “Циганський”, сповнений яскравого гумору “Єврейський”, стильний американський “Кантрі”. В усіх сценічних рішеннях проглядався художній смак і розуміння національного характеру, чому значною мірою сприяла робота костюмера Оксани Науменко.Апофеозом концерту була хореографічно різноманітна, тривала й емоційно багата танцювальна композиція “Український гопак”, блискуче виконана повним складом ансамблю. Безперечно, у цього колективу є світле майбутнє. Бо саме на таке майбутнє вже сьогодні ці люди самовіддано працюють і дають приклад того, як слід творчо використовувати час життя, робити його радісним і як нині відповідати на виклики кризи. Назва ансамблю зобов’язує, і колектив її цілком виправдовує.
