МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ — ЯКІ ЦІННОСТІ КУЛЬТИВУЮТЬСЯ?

Молодіжні субкультури. Що це? Пристановище для однодумців в океані суспільних догм, мікрореальність, де повністю задовольняється власне “его” індивідуума, чи просто маскарад, одна з багатьох вистав, де в масовці задіяна менша кількість акторів?

Анна АКАТЬЄВА, м. НіжинСьогодні слово свобода має надзвичайно п’янкий присмак, особливо для молоді, для підліткової свідомості, яка в діяльному процесі шукає джерела постачання будівельного матеріалу для формування особистості. Чого прагне бунтарська, непокірна душа 15-річного юнака? Такий вік хвилює кров і штовхає на подвиги. Хочеться знайти себе, виникає несамовите прагнення ламати стереотипи, огида до заборон, правил, довгих нотацій викладачів, батьків, усіх дорослих, всередині здіймається щось подібне до бунту проти нав’язувань, проти усіма шанованих ідеалів, на ґрунті нерозуміння з’являється почуття самотності, а разом з тим так хочеться визнання! 

Підлітковий вік —  надзвичайно складний і водночас важливий. Саме в цей період вже не діти, але ще не дорослі, знаходять своє місце в такій групі, яку єднає спільний інтерес, спільне ставлення до світу, спільні проблеми.Молодіжні субкультури на теренах України почали активно розвиватися з поваленням радянської імперії, з отриманням омріяної незалежності. Гігантську тоталітарну систему зруйнували, стали на власні рейки, але сформувати нове суспільство, змінити рівень свідомості людей, мабуть, під силу тільки часові. Дітям, народженим в період тотальних змін, вже не було шляху в жовтенята, піонери чи комсомольці, державі, заклопотаній економічними й політичними негараздами, ніколи було подбати про молодь, запропонувавши альтернативи для розвитку підростаючого покоління. Вплив Заходу, розвиток новітніх технологій призвели до появи молодіжних субкультур: готи, емо, панки, репери, реггі, хули, скінхеди, рокери тощо. Їх часто одним словом називають нєфори, або нєформали. Стиль одягу, уподобання в музиці, стиль життя — ключові моменти, що єднають представників різних молодіжних угруповань.На перший погляд, усі ці субкультури надзвичайно різні й самодостатні, але якщо заглянути глибше, то суть у тому, що представники кожної з них кидають виклик системі суспільства. Панки носять “ірокези” і фарбують волосся в кольори веселки — це їхній клич про те, що вони інакші. Готи роблять свій вибір на користь чорного, готичного.Але якщо придивитися пильніше, то явище постмодернізму в літературі, наприклад, свого часу  таки вразило громадську думку. Письменники намагалися позбутися штампів, пут рими і творили власні унікальні речі. Молодіжні субкультури — це трохи схоже, тільки в іншому форматі. Але виникає запитання: як саме їхній стрімкий розвиток і популяризація може вплинути на майбутнє нашого суспільства і держави загалом? Акцент завжди робиться на молодь. “Молодь — це майбутнє держави! Молодь — це фундамент, рушійна сила і надія нації” — часто люблять повторювати політичні керманичі. Але яку державу побудують ті, хто сховався в свою шкаралупу мікрореальності? Яке їм діло до проблем суспільства, коли, за великим рахунком, вони від нього абстраговані? Яке здорове суспільство на нас чекає, коли легкі наркотики для панків — це норма, а суїцидальні думки входять в щоденний раціон емо? Що може породити агресія і расизм скінхедів? Як можуть подолати расизм скінхедів насильницькі й жорстокі методи угруповань антифа?Коли дивишся на все це збоку, то виникає страх, що еволюційна пряма перехилилася у бік деградації, й ми повільно сповзаємо у прірву.Камо грядеши, молода Україно? Постає питання: де ж вихід, панацея, що вилікує молодіжне суспільство і відчинить двері у щасливе майбутнє?Як на мене, то перша ланка в системі оздоровлення — сім’я, адже саме звідти починає складатися перше уявлення дитини про світ, і від того, якими кольорами зазвичай користуються батьки, залежить палітра, що її обере собі в майбутньому дитина.Звісно, для того, щоб батьки могли дбати про повноцінний розвиток їхнього чада, держава має їх матеріально забезпечити. Так ми торкнулися держави, яка, окрім створення потрібного рівня життя громадян, повинна заохочувати створення патріотичних, наукових, спортивних об’єднань, організацій, надавати кошти для проведення різноманітних заходів культурного характеру, але не на рівні формалізму, мовляв, на папері провели, а на рівні відвертої зацікавленості. Повинні існувати гранти, премії у різноманітних галузях. Усе це у нас, звісно, функціонує, але настільки мляво, що треба бути генієм, щоб потрапити у поле зору держави, хоч тоді ти автоматично з’являєшся в полі зору іншої держави, яка тебе просто переманить.Тож сподіваюся, що українська молодь найближчим часом прокинеться і змінить свої цінності на користь національних, культурних та історичних ідеалів. Віритимемо, що рано чи пізно підлітки зрозуміють, що виокремлюватися з маси — це класно, але виокремлюватися своїми знаннями, творчістю, новими креативними ідеями, ентузіазмом! Це ж так просто! Не варто замикатися в чорному чи обмежуватися чорно-малиновим, даремно протестуючи проти обмежень, зв’язувати власну свободу новими рамками нового світу.Усвідомити треба елементарну аксіому, що ТИ вже інакший! Ти — особистІсть, неповторна і єдина! Бути собою — ось кредо кожного! А суспільство тихо розступиться і постелить м’який килим під ноги тих, хто стремлінням летить до Олімпу! 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment