ЗБЕРЕЖЕМО ДЕРЖАВУ

Микола КАРПЕНКО, історик, краєзнавець, заступник голови Сумського обласного об’єднання  ВУТ “Просвіта” ім. Тараса ШевченкаСвяткуємо 90-ту річницю вікопомної події, яка відбулася на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року. Вперше за багатовікову історію українці об’єдналися в єдиній державі — Українській Народній Республіці. Знаменна подія у ті буремні часи була лише декларацією і політичним гаслом, яке залишається актуальним і сьогодні. УНР і ЗУНР не могли знайти порозуміння через політичні розбіжності й відсутність державної влади на всій території. Отаманщина Наддніпрянської України прагнула будувати соціалістичне суспільство, а тому й не вбачала у більшовиках-ленінцях великого зла. Частенько то один, то другий командувач військ Директорії переходив на бік червоних. Селяни за сприяння отаманських загонів намагалися побороти анархію, а хтось захоплювався козацькою романтикою.Володимир Сосюра писав про свою службу в гайдамаках:І пішов я тоді до Петлюри,Бо надією серце цвіло…Скільки нас ось таких         попід мури Від червоної кулі лягло!Ще у грудні 1918-го у Вінниці члени Директорії дискутували з приводу того, яку модель державності — європейського чи радянського типу — слід обрати для України. Ці суперечки перетворились на відверту ворожість між лідерами В. Винниченком і С. Петлюрою. Перший навіть домовлявся про протидію військам Антанти. Це його слова: “Якщо не соціалістична Україна, то не треба ніякої!” Керівники ЗУНР не сприймали соціалістичної риторики УНР, а цілеспрямовано будували буржуазну державу. Політичні суперечки, міжусобна боротьба в оточенні російської білої й червоної армій та поляків призвели до загибелі Української держави. Про ті трагічні часи колишній стрілець Української Галицької Армії І. Левицький у книжці “Хиби в будові Української держави” писав: “Період будови нашої держави — це безнастанна боротьба своїх зі своїми… Ми самі робили себе “гряззю Москви, варшавським сміттям…” Хто ж руйнував нашу любу Україну, як не власні діти… Переворот за переворотом, боротьба партій, які творилися, немов гриби по дощеві… Населення було отруєне демагогічними революційними кличами. Соціалістичний уряд все ж схилявся більше вліво, не рахуючись із вимогою життя… Партійні цілі були на першому плані… Брак державного клича і брак пропаганди за кордоном… “90 років потому правляча еліта України і надалі наступає на іржаві історичні граблі. Щоб не втратити Соборної держави, станьмо разом на її захист! Відтворімо народну хвилю 1990 року, коли Ланцюг Злуки від Львова до Києва об’єднав нас навіки! Слава Україні! Героям слава!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment