НЕВТОМНИЙ ДІЯЧ НА НИВІ «ПРОСВІТИ» ТА КРАЄЗНАВСТВА 

Олексій РОВЕНКО,c. ГорохолинаБогородчанського районуІвано-Франківської областіПетро Арсенич належить до української інтелігенції, ідеалом якої були ідеї самостійної, соборної, демократичної Української держави. Народився Петро Арсенич 24 січня 1934 року в селі Нижньому Березові, тепер Косівського району Івано-Франківської області в селянській родині. Залишившись рано без матері, змалку пізнав тяжку працю, а у вільний час поспішав до читальні “Просвіти”. Під час навчання на історичному факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка зустрічався з відомим художником, збирачем національних скарбів Іваном Гончаром. Працював у Станіславському (тепер Івано-Франківському) краєзнавчому музеї на посаді старшого наукового співробітника відділу історії. З 1962 до 1966 р. П. Арсенич обіймав посаду старшого викладача археології та стенографії Івано-Франківського педагогічного інституту, з якої його звільнили за “поддержку идеологии украинского буржуазного национализма, …за связь с националистом Морозом В. Я.” Протягом 1965—1986 рр. зазнав переслідувань. Ставши 1967 року одним із засновників обласного Товариства охорони пам’яток історії та культури, багато зробив для збереження культурної національної спадщини. 1970 року його нагородили Грамотою Міністерства культури. Склав на “відмінно” кандидатський іспит з української етнографії й написав дисертацію “Володимир Шухевич — дослідник Гуцульщини”. Проте його не допустили до захисту з політичних міркувань. (В. Шухевич був дідом Романа Шухевича, генерал-хорунжого УПА.)У Черкаській області записав спогади очевидців Голодомору 1932—33 рр., відвідав в Умані репресовану Надію Суровцеву, яка передала йому на збереження свої рукописи. Брав участь у Міжнародному з’їзді славістів у Києві 1983-го, а наступного року — в археологічних розкопках в с. Пилини Коломийського району. 1988-го виступив з ініціативою про передачу будинку спортивного Товариства на вул. Грушевського, 18 (тепер Народний дім “Просвіта”) під музей Т. Г. Шевченка. У роки національного і політичного пробудження Петро Арсенич був членом Товариства української мови ім. Т. Шевченка, “Просвіти”, “Меморіалу”, НРУ, Спілки краєзнавців ім. І. Франка, товариства “Гуцульщина”. Виступав проти зросійщення, нищення пам’яток історії та культури, сприяв національному відродженню краю. 1990-го повернувся до педагогічної діяльності на посаду доцента кафедри історії Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.Петро Арсенич, етнограф за покликанням, багато часу присвячує народознавчому дослідженню Гуцульщини, публікує в пресі матеріали про перебування на Прикарпатті І. Франка, М. Драгоманова, В. Гнатюка, Ю. Федьковича, Лесі Українки, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Г. Хоткевича, Іванни Блажкевич, Богдана Лепкого, В. Самійленка, родини Крушельницьких, про життя і творчість В. Атаманюка, М. Козоріза, В. Стефаника, Марка Черемшини, Н. Кобринської, І. Рубчака та інших. Петро Арсенич — один з найзавзятіших українських колекціонерів. У його зібранні чимало рідкісних книг, брошур, поштових листівок, документальних фотографій, преси тощо. На виставках, які організовує краєзнавець, оживає історія рідного краю — від княжої доби до сьогодення.Науковець видав 38 книжок, написав понад 1500 статей з історії та культури Прикарпаття. Він організатор музеїв на теренах краю, учасник всеукраїнських та міжнародних конференцій тощо. Лауреат премії ім. П. Чубинського, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, Національної академії українознавців, Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, правління Всеукраїнської еліти краєзнавців, голова обласного об’єднання Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України.Зустрічаючи 75-річчя, П. Арсенич повний сил та енергії. Тож з роси і води Вам, Петре Івановичу! 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment