СИМВОЛ НАШИХ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ

Євген БУКЕТЗараз, мабуть, в Україні важко знайти людину, яка не чула б про Крути. Проте певен, більшість так і не знає, що саме трапилося в січні 1918 року неподалік залізничної станції на Чернігівщині. А ті, хто знає про звіряче вбивство трьохсот київських студентів більшовицькою ордою Муравйова 29 січня 1918 року, без сумніву, хотіли б ґрунтовніше вивчити причини, обставини і наслідки цієї трагедії.Крутяни та їхній подвиг вже стали одним із символів української незалежності. Нині вкрай важливо продовжувати роботу з донесення правди про бій під Крутами до якнайширшої аудиторії, передусім до учнів, студентів і військовослужбовців.“Чим вищий п’єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз’яснююче світло від цього символу”. Ці слова Олени Теліги стали епіграфом до нової книжки “Крути. Січень 1918 року”, яка побачила світ наприкінці грудня у Видавничому центрі “Просвіта”.Видання це, безумовно, — знакова подія для України. Адже попри те, що Крути вже 90 років бентежать національну пам’ять, не сходячи з вуст кількох поколінь мемуаристів, публіцистів, дослідників, політиків, поетів, пересічний український читач і досі перебуває в полоні суперечливих версій і міфів про цю подію. У передмові до видання академік Іван Дзюба зазначає, що серед патріотичної громади і досі панує думка, що кількасот ненавчених студентів і школярів — це все, що Центральна Рада змогла протиставити регулярній армії Муравйова. Проте з документів, наведених у книжці, випливає, що на цьому напрямку діяли також козацькі сотні, Січові Стрільці, Богданівський курінь…Читач може сам у цьому переконатися, а головне дійти висновку, що саме героїчний спротив студентів і школярів, їхня жертва створили героїчно-трагічний ореол.У першому розділі подано документи 1917—1918 років, які характеризують події доби УНР. Тут і Універсали Центральної Ради, і погрози більшовиків на адресу української влади, і різноманітні документи, пов’язані зі створенням і функціонуванням “українського народного війська”, а також величезна кількість публікацій у тогочасній пресі, яка абсолютно адекватно реагувала на всі події. Зміст архівних матеріалів підсилюють статті й виступи Сергія Єфремова, Дмитра Дорошенка, Михайла Грушевського, Євгена Маланюка, Людмили Старицької-Черняхівської та інших видатних особистостей.На початку другого розділу “Спогади” вміщено найповніші списки учасників бою під Крутами. Далі спогади учасників бою, їхніх рідних і близьких. Інтимність записів і публікацій допомагає читачеві відчути той час і епоху, стають зрозумілішими переживання, наміри та стремління цілого покоління українських державників.У наступних трьох розділах вміщено різноманітні матеріали, присвячені значенню трагічних подій січня 1918 року в історії України, опубліковані з 1919 до 2008 року.На особливу увагу заслуговує розділ “Дослідження”. Тут розміщені наукові праці відомих українських істориків Вітольда Кирилюка “Справа № 242: Іван Шарий та інші”, Олександра Коваленка “Ми рвали одвічні пута…”, Івана Ільєнка “За волю і долю України”, Олега Божка “Крути в документальних свідченнях”, Сергія Кота “Валентин Отамановський”, Ігоря Ткаченка “Їх — юних сміливців лиш жменька була — із серцем зі сталі і духом з граніту” та “На кров’ю политім крутянськім снігу в безсмертя вписалось геройське ім’я”, Сергія Білоконя “Крутяни”, Сергія Бутка “Героїзм крутян як приклад для членів ОУН та вояків УПА”, Олени Бойко “Бій під Крутами: відтворення в історичній літературі минулого і сучасності”. Завершується книжка сценарієм художнього фільму “Крути”.Видання “Крути. Січень 1918 року” обсягом 840 сторінок — результат десятирічної роботи історико-культурологічного товариства “Герої Крут”. Частина документів і матеріалів зовсім не відома або маловідома. Деякі з них передруковано вперше з часів УНР. Тут використано фонди Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, Державного архіву м. Києва, бібліотеки ім. О. Ольжича, Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України. Ще одна особливість — усі матеріали подано в хронологічному порядку, упорядник намагався максимально зберегти стилістичну своєрідність документів, тогочасний український правопис, правопис діаспорних видань.Окремо слід зупинитися на двох блоках ілюстрацій. Тут показано маловідомі портрети учасників бою під Крутами, фотографії з родинних архівів. Окремо згруповано світлини перепоховання крутян у Києві. Також вміщено портрети політичних і військових діячів того часу, основних будинків, місць, пов’язаних зі змістом збірника. Привертають увагу копії обкладинок та окремі сторінки видань про Крути різного часу, а також знімки, що ілюструють вшанування Героїв Крут після 1991 року.Упорядник книжки — голова ради історико-культурологічного товариства “Герої Крут”, народний артист України Ярослав Гаврилюк, голова редакційної колегії — доктор історичних наук, лауреат Шевченківської премії Сергій Білокінь. Усі причетні до створення книжки мали на меті зберегти і запропонувати читачам відомі їм тексти на тему Крут. Такий підхід нині цілком виправданий, адже кожне слово, кожне свідчення мають вагу для знання про саму історичну подію, для уявлення про її резонанс у часі й просторі, для виховання нації українців-державників.Подвиг і самопожертва цих юнаків — дороговказ усім наступним поколінням. Тільки пам’ятаючи про минуле, можемо вберегти себе від повторення подібних трагедій, а отже, мати гідне й надійне майбутнє.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment