«ВІН ЛЕЖАВ ГОЛОВОЮ ДО ШЕВЧЕНКА, ОБЛИЧЧЯМ ДО НЕБА…»

Євген БУКЕТ“В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля…” Цими рядками з безсмертного “Кобзаря” починалися листівки, які розкидав у ніч на 21 січня 1978 року на Чернечій горі в Каневі український дисидент і політв’язень з Калуша Олекса Миколайович Гірник. Їх було майже тисяча, написаних від руки, і не було двох однакових. Саме тут він залишив передсмертний заклик до незалежності України, проти зросійщення. А потім, близько 3-ої години, облився бензином і підпалив себе…Його тіло знайшли тільки вранці. Міліціонери почали збирати розкидані листівки й знайшли 970, кілька збереглося у місцевих мешканців. Ця справа залишалася засекреченою, але саме через працівників міліції про вчинок Гірника дізналися спочатку в Каневі, а потім і в інших містах України. Попри заборони, щороку 21 січня хтось клав червону калину на місце смерті Олекси Гірника…Інформація про Гірника спершу набула розголосу завдяки радіо “Свобода” — тільки після здобуття незалежності правду про його вчинок вперше опублікували в пресі. 1993 року в Калуші його іменем назвали вулицю, встановили меморіальну дошку на його будинку. 1999-го створено Київський благодійний фонд ім. О. Гірника “Українським дітям — українське слово”, який очолив Юрій Гнаткевич. Товариство “Просвіта” оголосило 2003-й Роком Олекси Гірника. На місці його смерті посадили кущ калини, а згодом встановили камінь і меморіальну дошку. 2004 року започаткували премію імені Олекси Гірника. 7 листопада 2008 року в Донецьку в головному офісі громадської організації “Чорнобиль — Допомога” відкрили громадський музей “Смолоскип”, перший в Україні музей Олекси Гірника.Указом Президента України від 18 січня 2007 року за виявлені мужність і самопожертву в ім’я незалежної України Гірнику Олексі Миколайовичу присвоєно звання Герой України. Нагороду отримав син Олекси — Євген.“Він лежав головою до Шевченка, обличчям до неба…”, — таким побачив обгоріле тіло Олекси Гірника вранці 21 січня 1978 року Михайло Іщенко. Колишній лікар швидкої допомоги, а тепер письменник і краєзнавець з Канева розповів про обставини смерті патріота на цьогорічних роковинах його самоспалення. Саме він першим повідомив дружину про справжні обставини смерті Олекси, а 2004 р. у Видавничому центрі “Просвіта” побачила світ його книжка “Спалився за Україну”.Цього року в переддень свята Соборності на Чернечій горі зібралось понад тисяча українців з усіх реґіонів, щоб вшанувати Олексу Миколайовича і відкрити пам’ятний знак, який спорудив коштом ґранту Президента України скульптор Адріан Балох.Відкрити скульптурну композицію доручили в. о. директора Інституту національної пам’яті Ігореві Юхновському, Іванові Плющу, Євгенові Гірнику, Дмитрові Павличку, ветерану УПА Петрові Шевчуку та представникам місцевої влади. Високоповажні гості ділилися спогадами, читали вірші, говорили про значення вчинку калушця для України. Вперше заходи із вшанування пам’яті Олекси Гірника проходили на державному рівні. Голова Черкаської облдержадміністрації Олександр Черевко зазначив, що подвигу Гірника ніколи не забудуть.До слова запросили голову депутатської групи “За Україну!” В’ячеслава Кириленка, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Білорусі Ігоря Ліхового, народного депутата України Степана Волковецького.Відкрита цього дня в Каневі скульптурна композиція складається з трьох частин. Долішня — український рушник, де записано слова, що засвідчують подію 1978 року. На рушнику розміщена перевернута трикутна піраміда з чорного граніту, розтріскана в основі. З тріщини виривається полум’я, в якому згорає фраґмент тернового вінка.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment