ТО ЧИЇ Ж ІМЕНА НОСЯТЬ НАШІ ВУЛИЦІ?

Торік у березні народний депутат України, голова підкомітету з питань репресованих, етнополітики та попередження міжнаціональних конфліктів, член Головної ради ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Юрій Гнаткевич розіслав міським, селищним і сільським головам Київщини депутатське звернення. У ньому пропонував органам місцевого самоврядування на виконання Указу Президента України “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні” ініціювати розгляд питання про ліквідацію символів тоталітарного режиму.

Євген БУКЕТТаке звернення було на часі, адже на Київщині в березні 2008-го в кожному райцентрі стояли пам’ятники Леніну, вулиці населених пунктів були рясно засіяні іменами убивць, організаторів геноциду і руйнування храмів. На перейменування вулиць дивилися з острахом, бо не володіли достатньою інформацією про витрати, які ляжуть на місцевий бюджет у разі прийняття відповідних рішень. Виходячи з цього, як додаток до звернення було надіслано зразки документів: положення про Комісію з питань найменувань і пам’ятних знаків, положення про порядок найменувань, пояснення про орієнтовні витрати на перейменування, типологію нинішніх назв вулиць та можливі чи бажані варіанти перейменувань.

В офіційному листі-відповіді на звернення Ю. Гнаткевича заступник голови Київської облдержадміністрації Р. Єрема інформував, що станом на 1 березня 2008 року “в Київській області на державному обліку знаходиться шість пам’ятників В. Леніну національного значення (?) та 184 — місцевого. Крім цього, на території області знаходяться три пам’ятники Кірову, два — Марксу, два — Чапаєву, два — Щорсу, один — Котовському, два — Куйбишеву, один — Свердлову”. Київська обласна державна адміністрація обіцяла сприяти ініціативам Гнаткевича і виконати Указ Президента. Влітку 2008 року голова облдержадміністрації Віра Ульянченко звернулася до місцевих громад з проханням активніше позбавлятися символів тоталітаризму. Після оприлюднення її звернення було перенесено пам’ятники з центральних площ у місті Сквирі, смт Володарці, демонтовано в Іванкові, Макарові, Ставищі, Тетієві, Миронівці, а також у селах Броварського і Білоцерківського районів.Але, захопившись знесенням скульптур, влада Київщини не помітила іншої частини президентського Указу — назв вулиць. Справді, це питання дуже болюче для голів сільських рад. Що й казати — Леніна можна за одну ніч скинути і швидко прозвітувати про виконання настанов, а ось вулиці… Це зайвий клопіт принаймні на півроку…Я свідок того, як уже з десяток років центральну вулицю Макарова, яка носить ім’я Фрунзе, намагаються перейменувати на честь найвідомішого уродженця селища — Святителя Димитрія Ростовського. Йому вже й пам’ятник збудували, що потребувало чималих капіталовкладень, а ось із вулицею — ніяк. Мабуть, тому, розіславши 630 листів зі своїм зверненням і додатковими матеріалами, Юрій Васильович отримав лише 60 відповідей. Але й цього досить, щоб скласти уявлення про місцеві ради Київщини, їхній патріотизм і національну свідомість.Відповіді надійшли різні. Так, виконавчий комітет Коржівської сільської ради Баришівського району повідомив, що “члени жіночої громадської організації “Ластівка”, екологічної спілки з особливим болем сприйняли Ваше твердження, що місцеві ради не поспішають виконувати Указ Президента. Зокрема, на території Коржівської сільської ради ще в 1992 році було перейменовано вулиці Леніна та Косигіна на Грушевського й Шевченка відповідно”. Вулиці новобудов села Коржі носять імена Б. Хмельницького, Лесі Українки, В. Винниченка, І. Мазепи, С. Корольова, І. Франка, відомих земляків. Сільський голова Коржів І. Стомаченко запрошує Юрія Васильовича при нагоді завітати в гості та ознайомитися з роботою установ і організацій.Ірпінський міськвиконком надав у відповідь копію протоколу засідання комісії з питань охорони культурно-історичної спадщини Ірпінського реґіону від 24 грудня 2007 р., на якому розглядали питання перейменування вулиць Ірпеня. Нові назви тоді отримали аж 30 вулиць міста. Деяким повернули назви, які вони мали до 1927 року, а іншим присвоїли імена В. Чорновола, Ярослава Мудрого, І. Виговського, К. Білокур, В. Стуса, Г. Сковороди, отамана Орлика та відомих земляків. Також на мапі міста з’явилися вулиці Соборна, Козацька, Джерельна, Затишна, Вишнева, Калинова, Щаслива.Літківська сільська рада Броварського району повідомила, що ще в грудні 2004 року в селі Літках було перейменовано чотири вулиці, що носили імена Леніна, Калініна, Павлика Морозова і Зої Космодем’янської. У селі Нові Соколи Іванківського району вулицю Ватутіна перейменували на честь Лесі Українки ще 1994 року, тоді само вулиця Леніна в сусідній Красилівці стала Центральною.Юрівська сільська рада Макарівського району відзвітувала: “Рішенням виконавчого комітету № 19 від 08.02.2008 року найменовано вулиці в селі Копіївка Юрівської сільської ради на честь видатних діячів України Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Івана Франка, Лесі Українки. Після отримання Вашої інформації було внесено пропозицію про перейменування центральних вулиць Леніна в селах Юрів та Завалівка”.На виконання Указу Президента України 20 сесія V скликання Стещинської сільської ради Поліського району 14 серпня 2008 року вирішила перейменувати у селі Стещині вулицю Дзержинського на вулицю Миру, вулицю XVI партз’їзду на Польову, вулицю 20-річчя Жовтня на Жовтневу.Позбавитися всіх символів тоталітаризму найближчим часом обіцяли Пісківська селищна рада Бородянського району, Вахівська сільська рада Вишгородського району і Краснослобідська сільська рада Обухівського району.Секретар Переяслав-Хмельницької міської ради О. Матвієнко повідомив про провал голосування щодо перенесення пам’ятника Леніну і перейменування 24 вулиць міста на сесії міської ради. “Виходячи з ситуації, що склалася, а також враховуючи менталітет сучасних українців, у тому числі й пасивність патріотичних проукраїнських сил, просив би Вас лобіювати відповідний закон у Верховній Раді чи порадити Президенту України видати Указ, в якому був би список конкретних символів, які підлягають ліквідації. Зокрема, згадувалися прізвища Маркса, Енгельса, Рози Люксембург, Леніна, Кірова, Куйбишева, Калініна, Якіра, Фрунзе, Павлика Морозова, Щорса, Чапаєва, Ворошилова, Артема, Урицького…” Ця пропозиція цілком слушна. Іноді місцевим депутатам дуже важко пояснити, що поганого зробив Фрунзе чи Кіров. І це не дивно, адже їх виховували на цих іменах, ставили за приклад. Так, Гланишівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району стверджує, що більшість жителів вулиць Леніна, Чапаєва та Урицького висловлюється проти перейменувань. Сільський голова В. Литвин обіцяв у травні, що буде проведено роботу з депутатами і людьми на місцях, щоб до кінця року нарешті перейменувати вулиці. Вислухати і врахувати думку мешканців під час розв’язання цього питання обіцяли також Копачівська сільська рада Обухівського та Блідчанська сільська рада Іванківського району. А Деміщинська сільська рада Кагарлицького району, Березанська та Ржищівська міські ради навіть створили спеціальні комісії для вивчення цього питання.Ще одна проблема — нестача або небажання знайти кошти на виготовлення табличок з новими назвами вулиць, адже це єдині витрати, які несе місцевий бюджет під час перейменування. У селі Грузькому Макарівського району саме на це й послалися. Димарська сільська рада Іванківського району повідомила, що “переважна більшість жителів сільської ради є люди пенсійного віку, одинокі престарілі, малозабезпечені безробітні та інші категорії, які не мають змоги та коштів на переоформлення документів”. Щодо витрат громадян, то у разі зміни назви вулиці мешканці здійснюють тільки процедуру перереєстрації, тривалість якої не обмежена в часі. Перереєстрація може проходити під час зміни паспорта, оновлення фотокарток, зміни прізвища тощо, тобто коли у людини виникає потреба звернутися до паспортиста.Голова села Олександрівки Миронівського району В. Бакаленко просить надати кошти на встановлення пам’ятника Т. Шевченку, також повідомляє, що в місцевому бюджеті зовсім немає грошей на демонтаж пам’ятника Леніну і проведення інших заходів. Сільський голова села Кірове Бориспільського району М. Дженжебір повідомив, що “08. 04. 2008 р. прийняте рішення про встановлення пам’ятника гетьману Івану Сулимі”, а ось “для перейменування окремих сіл чи вулиць потрібні кошти”… Пославшись на брак коштів, утриматись від перейменування вулиць вирішили в місті Таращі, селах Піски Іванківського та Півцях Кагарлицького району.Бурковецька сільська рада Тетіївського району 25 березня 2008 року вирішила, що немає потреби перейменовувати вулицю Леніна. А Черепинський сільський голова П. Рудюк детально, аж на п’яти аркушах, пояснив, чому: “Така реакція з боку громади пов’язана з тим, що нічого нового в цьому немає. Кожна влада, яка в свій час керувала, нав’язувала свої символи та ідеали і вшановувала своїх видатних діячів, а все що було до неї — ганьбила, спотворювала історичне минуле, руйнувала пам’ятники, тощо.Україна — держава з непростою, складною і суперечливою історією. В кожному реґіоні до подій, які проходили раніше на її території відносяться по-різному. Ну як сьогодні у Київській області вулиці можуть носити імена Степана Бандери, Євгена Коновальця, Василя Кука, а у Львові — Муравйова, Леніна, Дзержинського чи Чапаєва? Може, краще пронумерувати наші вулиці на кшталт американських авеню, чи англійських стріт? Тоді дане питання не виникало б в загалі. Все одно питання української культури, її самобутності, розвитку як незалежної європейської держави, — це питання часу…У своєму зверненні Ви стверджуєте, що переважна більшість місцевих рад укази Президента, щодо вшанування пам’яті діячів УНР, ліквідації топоніміки часів тоталітарного режиму виконувати не поспішає. А як ви думаєте — чому? А тому, що сьогодні потрібно займатися іншими справами, припинити на кінець розбудовувати Україну”. І це наша, українська місцева влада! Наприкінці листа сільський голова Черепина на Тетіївщині робить висновок, що “Це питання сьогодні не на часі… чи не буде нам соромно за те, що вулиці в містах і селах незалежної і самостійної України, які засмічені, брудні і запльовані, а в селах порослі бур’янами і чагарниками, з часто пустими напіврозваленими будинками, де люди поступово спиваються і вимирають (сьогодні уже є бомжі в селі), будуть носити імена діячів УНР, які зробили і віддали все для того, щоб Україна стала незалежною і самостійною?”Хочеться відповісти такому голові, що, в селі, де вулиці носять імена убивць, організаторів геноциду і руйнування храмів, а місцева влада стверджує, що Муравйов, Ленін, Дзержинський і Чапаєв — це приклади для наслідування, вулиці справді завжди будуть брудними, запльованими й порослими бур’янами і чагарниками, з напіврозваленими будинками. Адже який приклад, такий і результат.У деяких селах Київщини навпаки, місця, де стояв пам’ятник Леніну, поросли чагарями. Люди називають їх проклятими. Натомість відроджують храми, вшановують пам’ять земляків, розвивається соціальна інфраструктура. Читаючи ці листи, я вкотре переконався, що добробут кожного з нас і нашої громади — лише в наших руках. А влада — лише віддзеркалення відображення того, які ми насправді.Ще два десятки відповідей, що надійшли на звернення Юрія Гнаткевича, були звичайними відписками. Мовляв, розглянемо ваші пропозиції найближчим часом. А ось 570 органів місцевого самоврядування Київщини залишили звернення народного депутата України поза увагою. Не до цього, мабуть…“На два українці — три гетьмани”. Один — державницький, який щодня намагається зробити щось добре для рідної землі, другий — совковий, який заздрить першому і будь-що намагається йому зашкодити, а третій сидить всередині обох і щодня питає: “А нащо воно тобі? Твоя хата скраю…” Такі вони, реалії сучасної Київщини, сучасної України. Тому в усіх нас, кому не байдуже майбутнє власної країни, завжди було, є і буде дуже багато роботи.Звісно, депутатських звернень для руйнації “надбань” минулого замало. Потрібно проводити роз’яснювальну роботу, залучати науковців, педагогів, церковні громади, патріотичні громадські організації тощо. Чим більший буде розголос, тим вагоміший матимемо результат. Приклад відзначення на державному рівні 75-х роковин Голодомору 1932—33 років це засвідчив. Упевнений: це лише початок на шляху відродження Великої України. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment