ЧАС ОДИНОКИХ ГОЛОСІВ

Ніна ГНАТЮКВ “Укрінформі” відбулася прес-конференція Оксани Пахльовської, письменниці, культуролога, професора Римського університету “Ла Сап’єнца”, доктора філологічних наук. І хоч презентація її фундаментальної книжки “Ave, Europa!” пройшла зовсім недавно в Українському домі та привернула увагу численних журналістів і громадськості, відбулися зустрічі пані Оксани зі студентами і викладачами Київського національного університету імені Т. Шевченка, колективом Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України, все-таки інтерес до цього видання та його авторки не зменшився. Розмірковуючи про сучасне суспільно-політичне й економічне становище України, Оксана Пахльовська відверто і не без гіркоти зазначила, що Україна зараз нагадує їй “Титанік”, який несеться на айсберг, не знаючи, де той перебуває.Одна з версій катастрофи сумнозвісного пароплава полягає в тому, що, будуючи його, замість сталі використано залізо, замість цвяхів найвищого ґатунку — гвіздки низької якості. Все це було зроблено заради заощадження. Результат відомий.Чи не так з Україною: заощаджують на освіті, культурі, книговиданні, економлять на українських культурних центрах за кордоном. Це призводить до того, що відбувається люмпенізація суспільства, відмирання його культурної складової, заміна високих зразків духовності сурогатом. У всьому цьому — страшна метафора катастрофи. Вона ще невидима, але вже чітко означені її фраґменти.Оксана Пахльовська ще раз нагадала, що вона не ідеалізує Європу. Але Європа при всіх своїх кризах, проблемах, вадах зуміла побудувати суспільство, де нема приниження будь-якої нації, де проти людини іншої мови, віри не застосують не лише зброї, а й поганого слова.Зовсім інше бачимо в євразійському просторі. Один з політологів назвав його “експортом гробів”. Процеси придушення людської свободи, “інакомислія” тут поглиблюються.Демократія починається з внутрішньої потреби людини в свободі, з усвідомлення власної гідності. Помаранчева революція показала, що Україна потребує демократії, як свіжого повітря. Але цей помаранчевий спротив постгеноцидній свідомості усі наші політики, хоч як це прикро, провалили. “Те, що буде завтра, залежить лише від нас”, — сказала О. Пахльовська.Як зауважила на прес-конференції директор видавництва “Пульсари” Лариса Копань, книжка “Ave, Europa!” — енциклопедія наших невдач, прорахунків, сподівань і надій. Вона написана з пристрастю публіциста і точністю науковця. Саме так відповідала пані Оксана і на запитання журналістів.— Як лікувати встановлений Вами діагноз?— Розбудова знань про Європу в Україні. Розбудова знань про Україну в Європі.Дехто вважає, що Європа — це як супермаркет, де все гарно і ситно. Але все досягнуте тут — результат свободи особистості. Я вже говорила про те, що зверталася з конкретними програмами, пропозиціями до міністерств, високопосадовців, але мене не почули. Результат був нульовим.Тому немає рецептів виходу з духовної й економічної кризи. Про конкретні кроки можна говорити тоді, коли в Україні існуватиме потреба Європи як свободи. Інакше Україна не виживе, бо в іншому просторі інші нації не виживають.— Ви схвально говорили про нашу молодь…— Люблю спілкуватися з молоддю. Але почула від студентів: “Ми вчимо мови, щоб виїхати звідси”. За невеликим винятком, Україна сьогодні не дає конкурентоспроможної освіти. Відбувається подальша плебеїзація, люмпенізація України. І на горизонті не видно державного діяча, який був би здатний подолати ці проблеми. Отож, маємо тих правителів, на яких заслуговуємо. — Що скажете про масштабну дезінформацію світу з боку Росії щодо України? Її назвали злодійкою під час газового конфлікту. — Сучасна цивілізація опирається на інформацію. А Росія витрачає на неї величезні гроші. Росія поводилася під час газового конфлікту брутально, але цим вона змушувала рахуватися з собою. А Україна своєю млявістю і невизначеністю, неузгодженістю дій гілок влади спонукала Європу до думки: “А чому ми повинні прислухатися до людей, які не здатні захистити себе?”Треба пам’ятати про те, що Росія втратила можливість перемогти Європу як цивілізацію. Хоч би скільки було в Росії нафти і газу, громадянин Росії живе набагато гірше за мешканця Люксембурга чи Німеччини. Росія підпорядкувала свою політику і культуру енергоресурсам. І своїми газогонами, які будує в Європі, прагне продемонструвати себе як наддержаву. Підписано з Росією газову угоду на 10 років. А що ми знаємо про цей документ? Вже було підписано угоду про Чорноморський флот. І до чого це призвело? Тут варто згадати про “радянську мову” — мову перекрученого змісту. Коли йдеться про демократію — виходить тоталітаризм. Коли маємо на увазі мову влади — виходить влада мови.— Які місця любите відвідувати під час приїзду в Україну? Що позитивного знаходите тут?— У мене нема вільного часу ні в Італії, ні в Україні. Я прикута ланцюгом до комп’ютера. Хочеться поїхати до Львова, а ще — на схід України, поговорити там з людьми, дізнатися, як вони живуть.У мене найкраще враження від презентації книжки в Українському домі. Не чекала, що прийде стільки людей, не чекала на таку схвальну реакцію. І я вдячна видавцям і меценатам видання. Не належу до жодної тусовки. Просто роблю свою справу. На презентації книжки О.Пахльовської в Українському домі Ліна Костенко сказала, що колись її донька зауважила: “Нині час одиноких голосів”. Та й справді, Оксана Пахльовська самотужки, без будь-якої підтримки Української держави створила кафедру україністики в Римському університеті, стала його професором. Чи ж такими, як пані Оксана, в нас засіяне поле?Росія виділяє шалені кошти на підтримку своїх культурних центрів у Європі, фінансово підтримує студентів, які хочуть вивчати російську мову. А Україна, як зауважила пані Оксана, лише подає прейскурант оплати за вивчення мови зарубіжним студентам.Не поодинокі гастролі танцювальних колективів, не фольклорні ансамблі й світлиці зможуть дати зарубіжній громадськості глибоке і правдиве уявлення про сучасну Україну. Треба створювати кафедри україністики у провідних університетах, культурні центри в європейських столицях. Чому держава, що декларує про свою інтеграцію в Європу, не дбає про лобіювання своїх інтересів у ній? Якщо не буде інтелектуального обміну, буде застій. Треба пам’ятати, що Росія зараз бореться проти Європи на території України. Тому завдання України — відстояти себе і зробити все, щоб її почули у Європі, у світі. А почують її — почують усіх нас.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment