КНИГИ — МОРСЬКА ГЛИБИНА

У Музеї книги і друкарства України відкрито книжково-ілюстративну виставку “Перше научіння отрокам”. На урочисте відкриття завітали учасники дитячого хору “Соняшник” під керівництвом Світлани Рябінкіної будинку творчості “Дивосвіт” та їхні батьки. Працівники музею ввели дітей і дорослих у світ книжки, розповіли, як створювали виставку, а також про те, які саме книжки тут представлено.

Олена ШУЛЬГАДиректор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська сказала, що до участі в організації виставки долучилися колеги з Музею книги та друкарства в Острозі. Саме вони і запропонували назву “Перше научіння отрокам”, яка є цитатою із твору Феофана Прокоповича. На жаль, острожці не змогли приїхати на відкриття виставки, але їхня присутність незримо відчувалася в кожному експонаті.

Заступник директора Музею з наукової частини Микола Гламазда додав, що така виставка відбувається вже вдруге. Її ініціювали співробітники музею в Острозі. Можливо, сказав Микола Миколайович, дітям важко зрозуміти, тому їм потрібно пояснити. Тож пояснювати зголосилася куратор виставки Тетяна Шульга. Вона сказала, що це перша виставка, організована спільно з Острозьким музеєм, попередню створювали самотужки. Є й експонати з приватних колекцій. На цій виставці представлено 125 книжок різних років видання, починаючи з Букваря Івана Федоровича (Федорова) 1574 року, 22 графічні роботи, письмове приладдя (пера, каламарі, пенали). Експозицію побудовано за тематико-хронологічним принципом. Експонується видатна пам’ятка вітчизняної культури — “Лексикон славенороський” Памви Беринди. Це словник, де подано тлумачення українською мовою понад 7 тисяч слів. Він вийшов у друкарні Києво-Печерської лаври 127 року. В окремій вітрині — факсимільна копія 1995 року Букваря Каріона Істоміна, виданого в Москві 1694-го. Це перше видання, де на кожну літеру подано ілюстрації, вірші та висловлювання — як у сучасних букварях.З колекції Острозького музею представлено “Арабську граматику”, видану 1638 року, “Первое учение отрокам”, Москва, 1714 р., “Граматику польської мови для першого року навчання”, що вийшла друком у Кременці 1812 року. До розмови долучається співробітниця музею Лідія Рябцева. Вона пояснила значення Букваря Каріона Істоміна для подальшого розвитку книгодрукування для дітей. Кожен експонат виставки може бути предметом окремої розмови. Співробітники музею з любов’ю розповідають про стародавні книжки, які зберігаються у фондах, а зараз їх можуть подивитися відвідувачі.У сучасному світі дедалі популярнішою стає електронна книжка, але жоден комп’ютер не замінить живого спілкування з літерами, коли можна відчути їхній дотик і свіжий запах типографської фарби, запах бібліотеки. Тому на виставці представлено не лише стародруки, а й книжки воєнного й післявоєнного періоду, сучасні видання, які виходили друком у видавництвах для дітей “Молодь”, “Веселка”, Дитвидав УРСР.В окремій вітрині подано книжки релігійного змісту для найменшеньких, видання яких у радянський час забороняли. Це Біблія, молитовники, збірники колядок, щедрівок. У рамках благодійного проекту шрифтом Брайля (рельєфно-крапковим) 2004 року видано “Біблійні історії” для незрячих. Ця книжка також експонується на виставці.З Острозького музею на виставку передали дитячі книжки китайською, японською, португальською, італійською мовами. Є тут книжки для дітей, які видавала українська діаспора у Бразилії, США, Канаді, Польщі, Австрії. Важливе місце відведено сучасним виданням, які користуються попитом у наймолодших читачів. Адже завдання дорослих — переконати дітей, що читання — це не покарання, а приємне проведення часу, адже читаючи, можна прожити не одне життя разом з героями, дізнатися багато нового, цікавого, повчального. Книжки сучасних видавництв гарно ілюстровані, насичені інформацією. З музейної колекції представлено ілюстрації до дитячих творів. Найдавніша серед них — обкладинка до книжки О. Донченка “Війна на вгороді” 1936 року художника С. Конончука. Маємо змогу побачити ілюстрації до казок та оповідань заслуженого художника України А. Базилевича, заслуженого діяча мистецтв УРСР Н. Лопухової, М. Котляревської. Ця виставка цікава не лише дітям, а й дорослим. Хоч, безперечно, учні київських шкіл, які завітали на відкриття, побачили багато нового. Вони сідали за парту, за якою могли навчатися їхні бабусі, і з надзвичайним інтересом роздивлялися шкільну формену сукню, яка висіла в куточку. А одна мама сказала доньці: “Я теж ходила у такій сукенці”. Мабуть, їм, дітям ХХІ століття, непросто усвідомити, як навчалися їхні ровесники кілька століть тому, та побачивши книжки, зошити, пера й каламарі, захочеться і собі зробити щось хороше, щоб майбутнє стало досконалішим.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment