«НЕ МОЖНА БУТИ ОСВІЧЕНОЮ ЛЮДИНОЮ І НЕ ЗНАТИ ІСТОРІЇ РІДНОГО КРАЮ»

Такою була основна думка других обласних краєзнавчих Куценківських читань, що проходять з ініціативи завідувача навчально-методичного кабінету українознавства та краєзнавства Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Лариси Гайди у приміщенні міського літературно-меморіального музею І. Карпенка-Карого за сприяння обласної організації Національної спілки краєзнавців.Понад два роки тому, наприкінці 2006-го, трагічний випадок забрав із життя нашого колегу, активного просвітянина, літературознавця, доктора філологічних наук, глибокого дослідника творчості поета-земляка Євгена Маланюка, краєзнавця і публіциста Леоніда Куценка. Згадуючи Леоніда Васильовича, не можна оминути його особливу рису: безвідмовність у громадських справах. Як правило, люди, обтяжені науковою роботою, званнями, визнанням, скептично ставляться до будь-яких громадських ініціатив, вважаючи їх неефективними, марґінальними. Леонід Куценко, розуміючи невдячність і громіздкість цієї роботи, не намагався виходити тут на перші ролі. Та на відміну від багатьох колег, ніколи не відмовлявся допомогти у громадській роботі, коли виникала потреба. Не зважав на власний час, якого катастрофічно не вистачало, не прагнув моральних, а тим більш матеріальних вигод, він просто допомагав робити спільну українську справу. Дуже добре знав історію рідного краю, умів цікаво розповідати (пам’ятаємо екскурсії Леоніда Васильовича, які він здійснював на прохання знайомих чи “Просвіти”), в юності мріяв стати істориком. Любив бувати у міському літературно-меморіальному музеї І. Карпенка-Карого. Цей будинок свого часу був власністю драматурга, тут збиралась єлисаветградська “Громада”, попередниця “Просвіти”.Краєзнавчий рух в області дуже потужний. Вочевидь, зіграла роль його певна традиційність — тут працювали відомі краєзнавці Володимир Ястребов, Павло Рябков. В області вже півтора десятиріччя вручають краєзнавчу премію імені Володимира Ястребова, до речі, побоювання, що з часом рівень робіт лауреатів знижуватиметься, не підтвердилися. Нині краєзнавство в області шириться — цьому сприяють щорічні тематичні краєзнавчі конференції, які проводить обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Вони давно переросли захід відомчого характеру, а стали явищем в інтелектуальному житті краю. У других краєзнавчих Куценківських читаннях цього року брали участь учителі, бібліотекарі з багатьох сільських шкіл області. Йшлося про роботу шкільних краєзнавчих гуртків, найкращі представники яких взяли участь у читаннях. Дехто закидав організаторам, що це знижує загальний рівень читань, але таке широке охоплення з часом дасть позитивні плоди. Леонід Куценко, безперечно, порадів би цьому.Світлана ОРЕЛ, м. Кіровоград

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment