НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ

Посольство Мексики в Україні за підтримки всеукраїнської організації “За помісну Україну” (голова Петро Ющенко), Віктора Нероденка та майстерні “Зографос” відкрило в Національному музеї літератури виставку “Мексиканські та українські ікони у творчості ікономалярів України”. Куратор проекту — київський художник  Дмитро Гордіца.

Олена ШУЛЬГАНа відкриття завітали представницькі делегації Посольства Мексики в Україні, Посольств Куби, Білорусі, Кореї, Угорщини, Палестини, Аргентини та інші. Духовними піснями гостей вітав ансамбль Видубицького монастиря “Видубичі” під керівництвом Богдана Куця. Вела вечір журналістка, кандидат філологічних наук, лауреат всеукраїнських і міжнародних фестивалів Галя Ільєва.Директор музею, заслужений працівник культури України Галина Сорока, вітаючи гостей, сказала, що людина постійно перебуває в пошуку духовного опертя. Цей пошук неодмінно приводить її до віри, і на шляху до неї — мистецтво, передусім сакральне, яке в пошуку істини єднає людей. Ікономалярство — найвищий вияв такого мистецтва, воно зрозуміле всім.

На виставці представлено 100 творів 28 молодих українських художників, яких об’єднує віра. Кожен з них зумів зберегти прийоми українського малярства і відкрити вітчизняному глядачеві світ мексиканської ікони. Твори побудовано на засадах традиційного народного мистецтва, і це зробило їх відкритими для мистецтва іншого народу — мексиканського. Наші культури близькі, попри те, що країни розташовано на різних континентах. Українцям притаманне історично розмаїте народне мистецтво, традиція, що ніколи не вмирає. Те, що поєднує наші народи, — віра. Це живий місток, що єднає два потоки культур у річку християнського мистецтва. Це зробило художників відкритими для мистецтва іншого народу.Надзвичайний і Повноважний Посол Мексики в Україні Сесар Оскар Окаранса Кастаньєда сказав, що ця виставка — перший спільний проект з українськими художниками, які у творчості висловлюють власне сприйняття мексиканського мистецтва. Для мексиканського суспільства важливі ці роботи, адже ікономалярство Мексики не має таких давніх і тяглих традицій, як українське. Пан Посол висловив вдячність директорові Музею літератури Галині Сороці, майстерні “Зографос”, усім, хто долучився до роботи над виставкою. Виставку благословив ієромонах о. Сава (Осмульський) (Видубицький монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату): “Християни вірують, що в іконі перебуває благодать Божа, тож  прославляємо образ Божий. Серед християн різних конфесій панує любов, а отже, Господь, тож ми живемо в Бозі, і сприяє цьому ікономалярство”.До розмови долучився Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Куба в Україні Фелікс Леон Карбальйо. Його вразила глибина і духовність робіт, представлених на виставці. Він підтримав ініціативу цього гуманного і красивого проекту, який у перспективі передбачає зближення народів. “Сподіваюся, сказав пан Посол, що він пошириться й на інші народи, зокрема  кубинський”.Доктор мистецтвознавства, доктор філософії, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП Дмитро Степовик стверджує, що для України незвично, коли поєднуються українська й мексиканська іконописні традиції. “Наші дві цивілізації протилежні, вони майже не перетиналися. Але в час, коли світ став єдиний і християнство перебуває під загрозою, це поєднання непоєднуваного може започаткувати експеримент, традиції якого зберігає історія: візантійський іконопис виник на перехресті античного міфологічного мистецтва і християнської ідеології, які до того були фактично антагоністами.Художники, твори яких бачимо на виставці, — експериментатори. До традицій українського ікономалярства вони долучили святих Мексики — країни, яка не мала власних християнських традицій, прийнявши цю релігію в Пізньому Середньовіччі.Сподіваюся, що виставка стане початком цікавого експерименту, який піде в руслі Святого Писання”.Художника-іконописця Петра Гончара вразило, що на творчість художників надихнула Мексика, адже між нашими культурами небагато спільного. Іконопис — складний різновид творчості, бо ікона — це не картина, коли художник працює над пошуком форм, а Церква існує сама по собі. Тож переплетіння цих понять надихає на єднання духу і високої майстерності.Директор майстерні “Зографос” Дмитро Гордіца переконаний, що проект вдався. “Такі проекти звершуються во славу Божу”, — сказав художник.На завершення відкриття виставки гості мали змогу послухати музичну композицію у віртуозному виконанні бандуристів Романа Гриньківа і Катерини Троценко. Мабуть, ще довго кожен з відвідувачів виставки перебуватиме під враженням від побаченого. Молоді ікономалярі запропонували власне неординарне бачення, яке, однак, не виходить за межі традиції; свій погляд на дискусію, яким повинен бути іконопис сучасного храму. Примирити в іконі мистецьку творчість і богословський аспект — ось, на їхню думку, мета сучасного ікономалярства.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment