МИ НЕ ЗАЛИШИМОСЬ ОСТРІВЦЕМ

Надія КИР’ЯНДо Міжнародного дня рідної мови ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка організувало урочистий вечір. Юрій Гнаткевич, народний депутат України, член Центрального правління “Просвіти”, відкрив урочистості, привітав усіх зі святом. Він сказав: “Можливо, нам так важко сьогодні в Україні, оскільки ми забули Слово Боже і не можемо повернутися до рідного слова, яке нам подарував Господь. 1991 року ми думали, що лише проголосимо незалежну Україну, і вона стане українською. На жаль, не сталося. Виявилося, що українці різні. На заході поневолювачі змінювалися: приходили і поляки, й австрійці, й росіяни — однак це зміцнювало національний дух. “Визволитель” у центрі й на сході був один і той самий. Зросійщення українців виявилося надто глибоким. Соціальні проблеми нині найважливіші, але національні — найгостріші. Наприклад, у Луганську половина населення зараховує себе до українців, а там лише одна українська школа. У Києві понад 82 % українців, а 92 % заявили, що володіють українською мовою. Але коли йдеш містом, створюється враження, що українців мало. За десятирічне правління Леоніда Кучми до влади прийшли олігархи. Вони кинули шалені гроші на захист російської мови. Є загроза, що українську націю поділять на дві. Як колишній завідувач кафедри іноземних мов КПІ добре знаю, що треба шанувати всі мови, але найбільше любити свою”. Відповідальний секретар ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Микола Нестерчук висловив упевненість, що українська мова таки буде справжньою господинею в державі. Від імені Центрального правління “Просвіти” нагородив громадського діяча Євгена Гірника, сина Олекси Гірника, українського патріота з м. Калуша, який у ніч з 21 на 22 січня 1978 року спалив себе на могилі Т. Шевченка в Каневі на знак протесту проти політики зросійщення українців, і Віктора Набруска, президента Національної радіокомпанії України, медалями “Будівничий України”.Віктор Набруско, дякуючи за нагороду, сказав: “Найбільша загроза для України — це те, що нині коїться у ЗМІ. Тішуся, що радіомовлення українське, але переймаюся тим, що нас називають острівцем. Ми ним не залишимося, а станемо великим материком”.Ліга українських меценатів і Фонд ім. Олекси Гірника щороку присуджують премії ім. Олекси Гірника за “значні успіхи в національно-патріотичному вихованні дітей та молоді, прищеплення їм патріотичного ставлення до української мови”. Виконавчий директор Ліги Михайло Слабошпицький вручив відзнаки цьогорічним лауреатам. Премії одержали Дмитро Іванов, письменник, головний редактор Чернігівської газети “Гарт”; Світлана Короненко, заступник директора Дирекції мистецьких програм Національної радіокомпанії України (радіоканал “Культура”); Віктор Набруско; Віктор Топілко, голова Всеукраїнського об’єднання “Чорнобиль-Допомога” (Донецьк); Лариса Масенко, професор, мовознавець; Василь Бабій, літератор з смт Богородчан Івано-Франківської області; Григорій Клочек, ректор Кіровоградського педагогічного університету ім. В. Винниченка. Михайло Слабошпицький повідомив, що напередодні відвідали народну артистку України Нілу Крюкову, яка хворіє, вручили їй премію, і вона пообіцяла теж активніше долучитися до боротьби. Перший лауреат цієї премії Михайло Іщенко з Канева, який 1978 року як лікар мав зробити висновок про причину смерті Олекси Гірника на Чернечій горі, розповів: “Бережу біля серця ту запальничку, якою запалив себе Олекса Гірник. В архівах КДБ зберігаються протоколи допитів героя: “Нічого вам говорити не буду. Ви прийшли на нашу землю, ще й вимагаєте свідчень. Як говорив Тарас, розкуються незабаром заковані люди”. Ми таки вибороли незалежність, але двоголовий коршак не хоче полишати наші простори. Треба всім братися за роботу і виконувати заповіт Олекси Гірника”.Після урочистої частини відбувся творчий вечір заслуженої артистки України, заслуженої артистки Молдови, Тетяни Негрій, присвячений 35-річчю творчої діяльності. Розпочала артистка із запальної пісні “Хлопці, підемо, боротися будемо, за Україну, за вільнії права”, яка супроводжувалася бойовим гопаком, виконала українські народні, козацькі пісні, авторські. Співачка ще в кінці 80-х — на початку 90-х років виконувала пісні “Ще не вмерла Україна”, “Ой у лузі червона калина”, які співати в той час було небезпечно.Її привітали представники українського козацтва та митці з Канади, США, Молдови, Львова, Корсуня-Шевченківського, Борисполя, інших міст. Полтавське крайове козацтво нагородило медаллю “За вірність Батьківщині” ІІІ ступеня, правління Фонду ім. П. Чубинського — орденом П. Чубинського, іншими відзнаками. З привітанням виступили лауреати цьогорічного конкурсу “Куяльник — 2008” (Одеса), зокрема, народний хор “Надія” Святошинського району Києва та народний хор “Калиновий цвіт” з села Гореничі Києво-Святошинського району під керівництвом Наталії Мороз, який цього дня отримав першу премію на фестивалі, присвяченому 170-річчю з дня народження П. Чубинського в Обухові. Гореничани показали частину весільного обряду “Барило”, який традиційно проводять у селах на Київщині.Привітали ювілярку односельці з Петрушків, звідки Тетяна родом. Сільський голова Юрій Мальований виступив з вітальним словом, школярка Анастасія Мунтяну заспівала пісню.Уже вкотре після таких вечорів непокоїть думка: чому такої краси не бачимо на телебаченні? Чому замість цього там показують різне закордонне сміття? І чи є в нас українська влада?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment