Володимир МОЛОДИКО,
м. Радомишль Житомирської обл.
— Для того, щоб жити нам у справжній і могутній Україні, потрібно зрозуміти одне — все починається з мови, — зазначив голова Радомишльського районного об’єднання товариства “Просвіта” Віктор Міхненко. — А тому наше об’єднання підтримує і заохочує тих, хто працює на ниві відродження української мови.
Традиційним у Радомишлі став конкурс учнівської творчості “Шевченко в моєму серці”, що проходить щороку до Шевченківських днів. Кількість його учасників і рівень робіт рік у рік зростає. Про це свідчить той факт, що торік переможці районного конкурсу були серед переможців і на всеукраїнському рівні.
У полі зору радомишльської “Просвіти” — популяризація і підтримка української книги і книговидання. У переліку добрих справ у цій царині — презентації, читацькі конференції, поповнення фондів місцевих бібліотек.
Активно підтримали радомишляни й чудову ініціативу “Просвіти”, об’єднавчу для України, — збирання коштів на Кобзареву церкву. Актив осередку випустив листівку і просто пішов до людей — на підприємства, в установи. Тож учасників акції помітно додалося.
Ще один напрям роботи радомишльських просвітян — відновлення історичної правди. Завдяки їм зібрано свідчення очевидців і з’явилась низка публікацій та повідомлень у місцевих ЗМІ про голодомори, репресії, діяльність УПА, українські повстанські загони 1920-х років. За ініціативою “Просвіти” у Радомишлі відкрито пам’ятний знак “Борцям за волю України”. Задовго до офіційного проголошення тут на місцевому рівні започатковано відзначення Дня національного прапора. Радіємо, що за президентства В. Ющенка зусилля “Просвіти” на цій ниві нарешті здобули державну підтримку.
Радомишльські просвітяни планують свої дії так, щоб не повторювати або доповнювати офіційні заходи. Тому прагнуть порушувати й висвітлювати проблеми, які не перебувають у полі зору влади, звертати її увагу на негаразди та прорахунки в духовній, культурологічній чи мовній сферах.
Діячів і прихильників “Просвіти” називають просвітянами. Доречно було б уживати щодо них і слово просвітителі, бо вони несуть народові знання і культуру, оберігають та пропагують мову і традиції.
Те, що зусилля радомишльських просвітителів не минають марно, засвідчив інтерес, який виявили до просвітянського руху школярі на конференції. Вони презентували дві шкільні газети: “Слово “Просвіти” (!) Потіївської школи і “Шкільну газету” Малорацької. Чільне місце в них відведено саме пропагуванню ідей і принципів, що їх сповідує “Просвіта”.