ДУБ, ПІД ЯКИМ СИДІВ ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Алла ГЛЕМБОЦЬКАДуб, під яким сидів Тарас Шевченко, може прожити ще багато років після того, як його полікували екологи. — Завдячуємо насамперед молодій благодійниці — журналістці Лесі Сакаді-Островській, яка надала 2 тисячі гривень зі свого заробітку, — розповів керівник Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Володимир Борейко. — Тож добрих півтора століття ще зможуть торкнутися його стовбура ті, кому дорога пам’ять про Великого Кобзаря. А ще ми завдяки благодійникам полікували багатолітні липу на Андріївському узвозі та шовковицю у Ботанічному саду. У невеличкій хатині, у якій нині хата-музей Тараса Шевченка на Пріорці, 150 років тому зупинявся дорогою до Петербурга Тарас Шевченко. Про це нині свідчать фотокопії документів, розповідають поезії, які тут народилися. З  вікна її видно чудовий парк, яким прогулювався Тарас Григорович.Найстарішому парковому експонату — Тарасовому дубу, як тепер його називають музейники й екологи, понад чотири сотні років. Він зберігся на малюнках Тараса Шевченка та у його поезіях.Коло дідугана-велетня ми поставили табличку. Однак хтось її зіпсував, залишивши на ній нецензурні слова, тому змушені були її зняти. Нині екологи виготовили нову мармурову табличку й прикріпили високо на дубі, щоб її не дістали. На жаль, охочих внести кошти на порятунок столітніх дерев значно менше, ніж тих, хто хоче увічнити своє ім’я на дубовій корі очевидця історичної минувшини.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment