Сергій КЛИМКОВ Українському домі представлено колекцію живопису Галини Горюн-Левицької, дружини видатного художника Мирона Левицького. Пані Галина, народжена в Україні, вісімнадцятирічною змушена була емігрувати. Оселившись у Канаді, вона зберегла образ рідної землі; захоплюючись живописом, змогла наблизитися до нього завдяки мистецтву. Картини, оцінені експертами у 800 тисяч американських доларів, пані Галина подарувала Національному музею імені Андрея Шептицького у Львові. Директор музею Ігор Кожан заявив, що це найбільший подарунок музеєві за останні 100 років.Презентована колекція налічує 119 картин, серед яких полотна чоловіка пані Галини Мирона Левицького, зокрема “Богородиця” та “Бики при заході сонця”, що принесли митцеві широке визнання. Шлях Миколи Левицького розпочався у Львові, де народився митець, проліг до Краківської академії красних мистецтв через табір біженців в Австрії, до берегів Канади, його другого дому, завертав до столиці мистецтв Парижа. Численні мандрівки віддзеркалилися у його пейзажах і замальовках подорожнього — Іспанія, Ірландія, Австралія, Індія, Мексика. Та українські мотиви не покидали його серця, і він щоразу повертався до народних початків.Серед інших художників, представлених у зібранні, — славетні Кричевські, Олекса Грищенко, Василь Хмелюк, Едвард Козак, Михайло Кміт, Галина Мазепа та інші. Десятиліттями пані Галина збирала твори видатних українців…Найстаріша картина колекції — “Алушта, Крим” (1924) — належить пензлю Василя Кричевського. Архітектор, науковець, педагог Кричевський — одна з найвидатніших постатей в історії українського мистецтва. Автор “українського національного стилю” в архітектурі, він зробив відчутний внесок у вітчизняну сценографію і театральний дизайн, працював на Київській та Одеській кіностудіях, виступив автором ідеї стрічки ”Звенигора” Довженка. Професор Василь Кричевський — один з головних організаторів Української академії мистецтв, відкритої 1917 року, він відіграв значну роль у плеканні нової генерації українських архітекторів.Одна з найцінніших у колекції — робота Василя Хмелюка “Жінка в білому”. Із 1928-го митець жив у Парижі, де активно брав участь у художньому процесі, перебуваючи в руслі тогочасного стилю. Його твори виставляли у відомих галереях, завдяки Амбруазу Воллару Хмелюк увійшов у паризький бомонд. Твори митця зберігаються у музеях Лондона, Нью-Йорка, Мюнхена, Торонто. Відтепер до цього списку долучився ЛьвівЗ так званого кола Хмелюка у зібранні представлені твори уродженця сучасної Сумщини Олекси Грищенка. Він навчався у Москві й Петербурзі, де довгий час мешкав. 1919 року перебрався до Стамбула, а 1921-го вирушив підкорювати Францію. Завдяки Фернану Леже, починаючи від “Осіннього салону” 1922 року, твори Грищенка виставляли у провідних галереях. Він здобув славу “українського розбійника”. Олекса Грищенко запам’ятався світові як видатний пейзажист. Деякі з його робіт, що зберігалися у Львівському музеї мистецтв, знищила радянська влада у 1960-ті роки разом із роботами О. Архипенка, М. Бойчука та Г. Нарбута, яких звинуватили у “буржуазному формалізмі”.Є в колекції й робота Якова Гніздовського “Квітка”, написана олією. Видатний живописець і графік отримав художню освіту у Львові, де його помітив митрополит Андрей Шептицький, який надав молодому митцеві особисту стипендію для продовження навчання у Варшавській академії мистецтв. Згодом Яків навчався у Загребі, почав займатися ксилографією. У 1950-х Гніздовський від’їхав до Америки, де здобув визнання в Міннеаполісі, згодом вирушив до Нью-Йорка. У наступні роки його роботи вже широко експонували у всьому світі.Тож навряд чи можливо оцінити внесок пані Галини грошовим еквівалентом: її дарунок — це величезний пласт української історії, творіння видатних і самобутніх живописців.Варто згадати про орден княгині Ольги III ступеня, що ним було нагороджено Галину Горюн-Левицьку за благочинність на ниві збереження національної культурної спадщини.
