ЗАХИСНИК РІДНОГО СЛОВА

Іван ПАСЕМКО, завідувач відділу координації вітчизняних та зарубіжних центрів українознавства НДІУ МОН України, лауреат премії Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку У Київському міському Будинку вчителя відбулися другі Всеукраїнські наукові читання, присвячені пам’яті доктора філологічних наук Анатолія Погрібного, які торік ініціював науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України. Читання розпочалися демонстрацією документального фільму, який створили вихованці професора А. Погрібного — студенти Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Завідувач відділу української літератури Олександр Хоменко, коментуючи фільм, розповів про наукову і творчу діяльність українського патріота, який присвятив життя боротьбі за українську культуру, мову, за те, щоб наша мова звучала з уст кожного урядовця, які нерідко нехтують цією вимогою Конституції України.У читаннях взяли участь представники наукової, педагогічної й освітянської громадськості столиці. Анатолій Погрібний був одним із перших завідувачів відділу української літератури Інституту українознавства при Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. І сьогодні згадують про нього в Інституті як про блискучого науковця, послідовного захисника українського слова.Професор Петро Кононенко окреслив постать цієї творчої, неспокійної людини, що надихала всіх, закликаючи не спостерігати, не споглядати байдуже, як гине наше слово, а ставати до лав борців з ренегатами, які в загибелі нашої мови вбачають якусь незвичайну “перемогу”. Заступник голови Конґресу українських націоналістів Володимир Борейчук наголошував на потребі боротьби за українські ідеали так, як чинив знаний науковець, педагог, письменник. Схвильовано виступив український письменник Сергій Плачинда. Спогадами про малу батьківщину Анатолія Погрібного, село Мочалище на Чернігівщині, поділився його земляк — поет Дмитро Головко. Політик, один із лідерів боротьби за незалежність України, людина зі значним стажем мордовських таборів, Михайло Горинь згадував Анатолія Погрібного як свого побратима у боротьбі за ті самі ідеали, за які на цементній підлозі того соціалістичного “раювання” у Мордовії минули найкращі творчі роки І. Світличного, В. Стуса, О. Тихого, В. Чорновола, В. Овсієнка, Є. Пронюка, Б. Гориня.Виступили завідувач відділу культури, народна артистка України Валентина Коротя-Ковальська, колишній студент професора А. Погрібного, нині головний редактор газети “Хлібороб” Олег Гаврильченко, а також автор цих рядків. Доповідь про Анатолія Погрібного, дослідника мовних практик Івана Франка, виголосила науковий співробітник відділу НДІУ “Мова як українознавство” Наталя Карпенко. Лейтмотивом виступів було те, що нині ми лише наближаємося до осягнення справжнього масштабу духовної постаті професора. І ось за трибуною — Галина Погрібна, дружина Анатолія Григоровича, чиє слово і порада завжди були для нього потрібними. Вони виростили двох синів, Валентина і Віталія, які ще в учнівські роки звикли, що наша мова — українська; з дитинства усвідомлювали — ми українці, і жодна компанія не могла погано вплинути на їхню високу національну свідомість, на їхнє повсякденне спілкування українською. Другі Всеукраїнські наукові читання пам’яті професора Анатолія Погрібного стали помітною культурною подією в науковому і громадському житті столиці України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment