ЧИ ВІДБУДЕТЬСЯ ШЛЮБ ЧЕРНІВЦІВ ЗІ СВІТОВОЮ ЦИВІЛІЗАЦІЄЮ?

Номінаційне досьє Резиденції буковинських митрополитів на внесення цієї пам’ятки архітектури до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО презентували на засіданні громадської ради з питань охорони культурної спадщини проректор з навчально-виховної роботи Чернівецького національного університету, доктop історичних наук, професор, член експертної ради ВАК України Тамара Марусик та радник міського голови з питань архітектури і містобудування Ірина Коротун.

— Тамаро Володимирівно, яким був шлях до презентації?

— Робота над підготовкою номінаційного досьє Резиденції тривала понад рік. Оскільки кошторис цих робіт, підготовлений Державною службою з охорони культурної спадщини, становив 2,3 млн грн, у Чернівцях досьє вирішили виготовляти власними силами. До роботи залучили науковців і студентів Чернівецького університету, фахівців департаменту містобудівного комплексу міської ради, працівників архівів, місцеві телерадіокомпанії та видавництва. Аеровідеозйомку номінаційного об’єкта з космосу Чернівцям надали безплатно. Вичитку пробного англійськомовного варіанту досьє носієм мови, що є обов’язковою умовою, у стислі терміни погодилася зробити волонтер Корпусу миру, яка на цей час працювала у Чернівцях. 28 січня цього року номінаційне досьє Резиденції з додатками, погоджене Міністерством культури України, дипломатичною поштою було доставлено до Парижа у штаб-квартиру Комітету ЮНЕСКО.— Хто ухвалював рішення щодо включення Резиденції в номінацію до Списку ЮНЕСКО?— Рішення про включення Резиденції митрополитів Буковини і Далмації до переліку об’єктів кандидатів на номінацію до Списку ЮНЕСКО ухвалила 31 сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка відбулася 23 червня — 2 липня у Новій Зеландії. Номінація Резиденції митрополитів Буковини і Далмації відбуватиметься за чотирма критеріями унікальності:  шедевр зодчества, архітектурний символ Чернівців, спроектований чеським архітектором Й. Главкою, над оформленням якого працювали авторитетні фахівці у галузі скульптури, ковальства та малярства;  як історичний духовний центр Східної Європи, на період будівництва найбільший православний центр Південно-Східної Європи, у якому здійснювали функції світського і клерикального адміністративно-територіального керування, церковного богослужіння і духовного навчання; як ансамбль, архітектура якого за художніми принципами поєднує історичні традиції часів Візантії, романського періоду монастирського будівництва, цегляної готики Центральної та Північно-Східної Європи, планувальні принципи бароко;  архітектурний ансамбль, який втілює  ідеали людства засобами пластичного мистецтва й архітектури. Як унікальний витвір просторового мистецтва Резиденція митрополитів мала значний вплив на розвиток культової архітектури та монументального мистецтва Центральної та Східної Європи. — Яку позицію висловила громадська рада з питань охорони культурної спадщини?— Громадська рада з питань охорони культурної спадщини Чернівців дала високу оцінку зусиллям фахівців, які працювали над виготовленням досьє, та рекомендувала посилити роботу влади і громадських структур щодо мінімізації втручання в архітектурне середовище у межах території, що входить до “блакитної” (буферної) зони Резиденції митрополитів, використати унікальні матеріали досьє для видання  туристичних і презентаційних довідників про Чернівецький національний університет. Зокрема, член громадської ради Сергій Осачук сказав: “Включення Резиденції буковинських митрополитів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО  рівнозначне шлюбу Чернівців зі світовою цивілізацією, заявою про те, що ми зобов’язуємося бути абсолютно моральними у питаннях архітектурної спадщини і просимо у цьому допомоги світової цивілізації”.— Чи відомо, хто ще претендує на включення до списку з України? — З України 12 претендентів, серед яких Бахчисарайський ханський палац, заповідники “Асканія Нова” та “Херсонес Таврійський”, культурний ландшафт і каньйон Кам’янця-Подільського, історичний центр Чернігова, парк “Софіївка”, Канівський заповідник “Могила Тараса Шевченка” та інші.— Від кого залежить, чи відбудеться “шлюб Чернівців із світовою цивілізацією”?— Наступним кроком буде  приїзд експертів. Усе залежить від їхнього рішення. Спілкувалася  Марія ВИШНЕВСЬКА

Довідка “СП”Нині до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО внесено 878 об’єктів у 145 країнах світу, з яких 679 належать до культурної спадщини, 174 — природної спадщини,  25 — змішані. Україна представлена чотирма об’єктами, з яких лише два  суто українські — Софія Київська та Києво-Печерська лавра (1990 р.), історичний центр Львова (1998).  2007 року до Списку внесено спільний українсько-чеський природний об’єкт “Букові праліси Карпат”, а 2005 — геодезичну дугу Струве (спільний проект Норвегії, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови й України).  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment