НАЦІОНАЛЬНЕ — В РЕЗЕРВАЦІЮ?

Недавнє відзначення ювілеїв видатних співвітчизників знову викликало запитання: коли у нашому суспільстві нарешті згадають, що таке національна пам’ять, власна історія? Ідеться про вшанування такої видатної постаті, як гетьман України Іван Мазепа. Якісь заходи було проведено, хтось щось відзначав. Але часто це все несміливо й силувано, на виконання указів і директив.Половину свого 70-річного життя гетьман Іван Мазепа прожив на Чернігівщині — саме ту, що ознаменована видатними діяннями. Зокрема й останні 22 роки — період гетьманства — в його столиці Батурині. Здається, це було найтриваліше гетьманство в нашій історії. Великий слід як державний діяч, оборонець православ’я, меценат книговидання, культури гетьман залишив і в історії Чернігова. Це все наша славна історія. Тепер перейдімо до менш славного сьогодення. Чернігівська міська рада відмовилася назвати одну з вулиць міста іменем гетьмана Івана Мазепи ще торік, відхиливши пропозицію громадськості, обласної організації УНП. Але не було підтримано цю пропозицію і нині, до 370-річчя з дня народження гетьмана. Таке рішення ухвалила міська рада. Дивуватися нічому: депутати від УНП, НУ-НС, БЮТ не мають тут більшості. Натомість у цій строкатій раді, де засідають реґіонали, комуністи, соціалісти, вітренківці, відстоювати національне непросто. Міськвиконком пропонував лише перейменування вулиці Каштанової на околиці міста, майже в передмісті. На щось більше, як вважають чиновники, гетьман “не витягує”. Хоч патріотична громадськість пропонує назвати іменем гетьмана значно “вагомішу” вулицю, яка зараз називається 50 років СРСР. На жаль, релікти тоталітарної системи залишаються. Правда, кілька років тому центральний проспект Леніна та ще одну з центральних вулиць — ім. Маркса перейменували. Але досі у Чернігові є вулиці першого чекіста більшовицької Росії Дзержинського, більшовиків Войкова і Воровського. Доволі скромно пройшли в місті ювілейні заходи. Казенний “круглий стіл”, читання в бібліотеці. Жвавіший інтерес у місцевих засобах масової інформації викликала проведена обласною “Просвітою” прес-конференція за участю провідних науковців. До речі, обласна адміністрація не забула вписати цей просвітянський захід у свої звіти: мовляв, провели. А основним заходом став ювілейний вечір у музеї М. Коцюбинського. Що тут сказати? Звичайно, дім засновника і першого голови чернігівської “Просвіти ” був і є одним з осередків духовності, гостинним просвітянським домом. Але чи не надто скромним як для вшанування ювілею видатного гетьмана був цей захід у маленькому, на 90 місць, залі музею? Схоже, як і у випадку з вулицею, гетьман “не витягував” на більшу аудиторію. Такими традиційно є Академічний музично-драматичний театр або обласна філармонія. Свого часу чимало схожих державницьких акцій проводили саме тут. Але віднедавна намітилася якась дивна тенденція: міська й обласна влади дедалі частіше заганяють національно-патріотичні заходи то у музей, то ще кудись, якнайдалі від центру міста, в резервацію. Петро АНТОНЕНКО

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment