ФІлософІЯ серцЯ Кшиштофа ЗануссІ

Сергій КЛИМКОЗ 8 до 13 квітня відбулися Дні польського кіно — ретроспективний показ кінострічок режисера Кшиштофа Зануссі, присвячений його сімдесятиріччю. Захід разом із Богданом Ступкою та представниками мистецьких і культурних інституцій відкривав ювіляр, який відвідує Україну не вперше. У програмі переглядів — і ранні роботи метра, і сучасні картини. Зокрема відбулася прем’єра фільму “Серце на долоні”, в якому за головну роль Богдан Ступка на Третьому міжнародному кінофестивалі у Римі отримав почесний приз — срібного “Марка Аврелія”. Фільм “Серце на долоні”, за словами автора, “антипостмодерністський”, призначений стати альтернативою так званому масовому кіно.Герой фільму — Костянтин, немолодий олігарх, що веде гедоністичний спосіб життя, власник мережі супермаркетів, раптом опиняється перед потребою трансплантації серця. Проте знайти донора, навіть для людини багатої, непросто. У лікарні він зустрічає хлопця Стефана, який “вчився на філософському”, через доброту сердечну втратив роботу, розстався з дівчиною і заплутався у житті. Нав’язлива ідея молодика — самогубство. Через невдалу спробу його здійснити він і опинився у лікарні. Олігарх, звичайно ж, хоче “допомогти” хлопцеві здійснити бажання так, щоб здорове серце донора не постраждало. Стефанові створюють усі умови для комфортного прощання з життям — особистий помічник олігарха виконує всі побажання приреченого й намагається вберегти серце підопічного від ушкоджень. Проте, за іронією долі, помічник стає жертвою власних старань — намагаючись покінчити з нещасним, сам гине в автокатастрофі, ставши довгоочікуваним донором для свого хазяїна. Отримавши нове серце, олігарх несподівано стає добрим і турботливим, вирішивши присвятити життя благодійності, а хлопця, до якого повернулось кохання, призначає директором магазину, де той колись працював. Серце у фільмі протистоїть розуму: занадто самовпевнені й бідний, і багатий втрачають сенс життя, не маючи нічого святого. Повернення серця — у фізичному сенсі чи в особі коханої дівчини — дарує обом шанс стати великодушними. Філософія, що втратила серце, на думку автора, приречена на загибель. Таку філософію режисер називає постмодернізмом. У кадрі навіть з’являється фраґмент відеолекції засновника деконструкції Жака Деріда, почувши яку, ще хворий Костянтин вирішив пожертвувати гроші на філософські дослідження, щоб остаточно розвалити світ. Цю філософську течію Зануссі звинувачує у релятивізації традиційних цінностей, змішанні життєвих орієнтирів людини, і з нетерпінням чекає на її загибель. Ще одна сюжетна лінія — це зображення вільного ринку, де все продається, де єдина цінність — золото. Зробивши молодого і перспективного юнака директором супермаркету, режисер сподівається на можливість ринку з “людським обличчям”, не зараженого релятивізмом. Форма притчі, якою є фільм “Серце на долоні”, надає можливість розповісти історію про перемогу добра над злом, звівши життєві ситуації до метафоричного рівня. Головне ж у такій перспективі — це надія на глядача, на те, що метафора здатна втілитись у конкретику людського існування.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment