ПОЕТИЧНА ПИСАНКА

Ніна ГНАТЮКСвітле свято Великодня знайшло своє відображення не лише в картинах, народній вишивці, писанкарстві, а й у літературі, зокрема поезії.Упорядник Надія Данилевська та редактор збірки “Великдень в українській поезії” Микола Ткач зібрали вірші багатьох поколінь українських поетів, створені у трьох століттях. Тема Великодня тут багатопланова: для одних — це муки Христа, Його розп’яття, для інших — Його світле Воскресіння, торжество духу і віри, а також краса і таїна народних звичаїв і обрядів.Поруч із віршами класиків української літератури, відомих майстрів слова — Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, Я. Щоголіва, І. Огієнка, Богдана Ігоря Антонича, Б. Лепкого бачимо твори сучасників: Л. Костенко, Є. Сверстюка, В. Герасим’юка, І. Малковича, І. Павлюка, Д.Чередниченка, С. Шевченка, В. Довжика, О. Мамчич та інших авторів.

Збірка видрукувана у видавництві “Аспект-поліграф” у Ніжині завдяки фінансовій підтримці Бобровицького відділення товариства “Чернігівське земляцтво” у Києві (керівник А. Пінчук) та з благословення настоятеля церкви Благовіщення Божої Матері при університеті “Києво-Могилянська академія” ігумена Богдана.

ХРИСТОС ВОСКРЕС!Христос Воскрес, а з ним         воскресне Господня правда на землі, І все святе, і все небесне Заграє зорями в імлі.Христос Воскрес, і перемога Добра над злом вогнем засяє, І понесеться дух до Бога У царство зоряне безкрає.Христос Воскрес, а з ним           постане Й правдива Церква в силі         й славі —Й вона відродить все кохане, І згинуть підступи лукаві!Іван ОГІЄНКО (митрополит Іларіон) * * *Ісус Христос розп’ятий був         не раз.Там, на Голгофі, це було уперше.Умер од смерті, може,         — від образ,і за життям не пожалів, умерши.А потім розп’яли на полотні,у мармурі, у гіпсі і в граніті.А потім розп’яли його в мені,і розп’яли на цілім білім світі.І тіло з’їли, кров’ю запили.Ще рік, чи два, чи десять,         чи довіку?І продавали образ з-під поли,і не дають умерти чоловіку.Куди піду? Куди тепер піду?Де на землі земля обітована?Казарми в Гефсіманському             саду,І всі народи — як розкрита             рана…Ліна КОСТЕНКО* * *Святили паску черешневим            цвітом —черешня на Великдень розцвіла, і подихом, пелюсткою сповитим, хитнула запах свіч…         Не рання мла,а ніч, прошита колом свіч,         зосталась. У тьмі навколо церкви — коло                 свіч. За ними нас не видко —         мов сховались. Ми рідко сходим з родових сторіч.Ми свічі простягнули з темноти і грієм губи цвітом черешневим, незримі над могилами під небом… А свічі палахтять до хрипоти,за руки взявшись: вирватись,                    втекти! Та вже світає цвітом         черешневим.Черешне-сестро, паску посвяти.Василь ГЕРАСИМ’ЮК ВЕЛИКДЕНЬ           В небі                 Відчинилася              Брама золота —     Покотилась писанка свята З перекотихмарок перекотицвіт Зігріває ласкою Великодній світ. Тягнуться до нього з теплої землі Золоті кульбабки, проліски малі.    Вже й земля, мов писанка,           Й дзвін аж до небес            Сповіщає радісно,                Що Христос                   Воскрес!Надія ГУМЕНЮК 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment