КРАПЛИНА ГІРКОЇ ПРАВДИ

Щойно отримав книжку — дарунок від заслуженого учителя Івана Городинця з моєї рідної Драбівщини. На темнокоричневому тлі білими літерами назва “Війна проти власного народу”. А поверх напису — закривавлений колосок. Промовистий символ. Вколює в серце. А повідане стократ посилює біль: “…тільки в одному селі Безпальче на Черкащині в період Голодомору 1932—1933 років померло 866 осіб, зокрема 348 дітей”.Свідчення 126 очевидців. Документальні підтвердження. Жахливий мартиролог — список жертв Геноциду. По-християнському пошановано замучених. Увічнено імена, до яких нехай торкається пам’ять нових поколінь. Та не оминає й тих, чиї життя передчасно обірвали масові репресії в 20—30-х роках минулого століття та впродовж десятиліть опісля.“Після Голодомору 1932—1933 років Сталін і його поплічники розгорнули “боротьбу” проти так званого українського буржуазного націоналізму… Викорінювався і знищувався цвіт української нації”. Для І. Городинця це не загальні слова, а роки невтомних пошуків правди. У підсумку — щире слово про видатного українського художника, “бойчукіста” Івана Падалку, який народився 1894 року в сусідньому селі Жорнокльови. Згадаймо незабутнього митця з нагоди 115-річчя з дня його народження.Вадим ПЕПА, член НСПУ

Поділись і насолодись: