УСЕ ВИРІШИЛА «ТРІЙКА»

Микола Куліш у комедії “Мина Мазайло”, яку поставив харківський театр “Березіль” Леся Курбаса навесні 1929 pоку, вклав в уста одного з персонажів — дядька Тараса, “експерта з українського питання”, такі слова: “їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!” Дядько застерігав немарно: вже за рік “відповідні органи” розпочали справу СВУ. Згортання “українізації” стало початком доти не баченого в історії наступу на українську культуру. Метою було вже не лише надійне підпорядкування України Москві, а цілковите знищення українців, щоб унеможливити українське відродження. Більшовики розуміли, що свідома національна інтелігенція — головна перешкода на шляху до зросійщення українського народу, тому бачили в ній найнебезпечнішого ворога, і вже з 30-х років знищення української інтелігенції сягнуло небачених  масштабів.Репресії не обминули навіть науковців зі світовим ім’ям. Зокрема, загинув у таборах видатний український математик, п’ятдесятирічний академік Михайло Кравчук, звинувачений в участі у міфічній націоналістичній організації, яка буцімто вчинила диверсії “на культурному фронті”. Однак щоб підібратися до  науковців такого рівня, спершу знищували їхнє оточення.

Олена ТУНІК1930 року у Всеукраїнській Академії наук працювала плеяда геніальних математиків: Д. Граве, М. Кравчук, М. Крилов тощо. Вони зробили вагомий внесок у розвиток математичної науки в Україні, поставили її на рівень з найвідомішими математичними школами світу. Одним з найталановитіших учнів академіка ВУАН М. Кравчука був Володимир Можар. Він народився 6 липня 1901 р. в селі Березівці (нині Садове) Коростишівського р-ну на Житомирщині в заможній селянській сім’ї. Тут закінчив сільську церковно-парафіяльну школу, а середню освіту здобув у Житомирі, де отримав фундаментальні знання, опанував кілька іноземних мов. 1925-го успішно закінчив Житомирський педінститут, потім отримав спеціальну математичну підготовку в Київському інституті народної освіти. 1927—30 рр. В. Можар вже стажувався як аспірант на науково-дослідній кафедрі математики ВУАН під керівництвом М. Кравчука і М. Крилова. Навчання в аспірантурі поєднував з педагогічною роботою на кафедрі вищої математики КПІ.Маючи професійну математичну підготовку і досвід педагогічної роботи, В. Можар став організатором кафедри математики Київського інституту цукрової промисловості. З 1930 до 1936 року кафедра підготувала і видала кілька посібників, які користувалися величезним попитом. Це передусім “Посібник з вищої математики для студентів і самоосвіти у трьох частинах”, “Диференціальні рівняння та їх застосування в природознавстві й техніці”.1934—35 рр. співробітники кафедри підготували курс вищої математики для технологічних інститутів у двох томах. Його прийняли до друку у видавництві ВУАН, але саме в цей час в Україні почалася жорстока битва імперської машини з “українським націоналізмом”, і вихід у світ цього курсу було припинено. Така сама доля, на жаль, спіткала й інші книжки, написані під керівництвом М. Кравчука та В. Можара.Паралельно з методичною роботою і фундаментальними дослідженнями задач математичної фізики кафедра плідно співпрацювала з фахівцями у галузі харчових технологій, про це свідчить праця В. Можара, О. Куриленко “До питання про швидкість кристалізації цукрози при випаровуванні за сталої температури”.Було розроблено чітку концепцію й детальну програму науково-дослідницької роботи зі студентами. З доповіді 35-річного професора Володимира Можара від 1936 року: “Викладання у вищій школі має викликати інтерес студентів до науки, збуджувати їхню творчу думку. На лекції не раз треба пропонувати студентам самостійно досліджувати нові питання, бо це допоможе виявити обдарованих студентів, щоб згодом поставити їх на шлях наукової роботи. Таке викладання можуть забезпечити професори та викладачі, що самі зростають науково, знають досягнення науки та її невдачі, самі творять науку”.“Примітивізування науки, емпіризм, догматичність і “рецептурність” у викладанні знижують науково-педагогічний авторитет вищої школи, зводять її на рівень середньої. Є рація рекомендувати для читання закордонні журнали та підручники. Адже значна частина студентів, що тепер науково працюють, по закінченні інституту піде в аспірантуру й готуватиметься до дальшої наукової діяльності, яка вимагає доброго знання іноземних мов; навіть на виробництві інженерам, що займаються питаннями реконструкції й стежать за свіжою літературою зі свого фаху, в великій пригоді стане знання закордонних мов”. Значущість ідей і важливість порушених у цій доповіді проблем актуальні для вищої школи досі.Саме Володимира Можара як провідного педагога комітет комсомолу КХТІХП запросив зробити доповідь на загальних зборах студентства 1936-го. Вона була присвячена самостійній роботі студентів. Вдалося знайти стенограму цього виступу, який і зараз вражає актуальністю, енциклопедичністю знань автора, важливими порадами студентам. Так, у доповіді він цитує С. Руданського, К. Вейєрштраса, Архімеда, І. Франка, Е. Золя, Л. Бетховена, Л. Ейлера, І. Павлова, А. Франса, К. Г. Юнга тощо…Але в інституті серед колег і студентів він завжди відстоював велич мови власного народу, читав лекції, робив доповіді українською. Активно працював у підкомісії математичної секції природничого відділу Інституту української наукової мови під головуванням М. Кравчука і багато зробив для розвитку і створення українського математичного словника, який і зараз є настільною книжкою математиків. Усі його наукові й методичні праці в Україні видано українською.Навіть з погляду сучасності важко знайти семирічний період, який був би більш плідний в галузі науково-методичних досліджень, ніж з 1930-го до 1936 року. Результативна наукова, методична і педагогічна діяльність В. Можара не залишилась без уваги, і йому за сукупністю наукових робіт (без захисту дисертації) 17.11.1935 р. присвоїли вчений ступінь кандидата фізико-математичних наук, затвердили на посаді професора кафедри математики.Володимир Можар продовжував працювати над докторською дисертацією і, за свідченням рідних, наприкінці квітня 1937-го поїхав до Москви для доповіді про результати докторської на науковому семінарі Інституту математики.Тоді серед колег звання професора мали лише кілька осіб. Тому молодий талановитий, енергійний, високоосвічений 36-річний професор не випадково посів ключове місце в колективі інституту. 1937-й був роком наклепів, доносів, брехні. Кожне підступне слово перекреслювало не лише кар’єру людини, а й саме життя. Заздрість і “сигнальні послання” вирішили майбутнє науковця.27 квітня 1937 року в Москві його заарештували органи НКВС як “активного участника украинской национал-фашистской террористической организации”. Під конвоєм вченого переправили до Києва. Одразу провели ретельний обшук у його квартирі. Окрім “націоналістичної” математичної літератури знайшли також дві книжки Миколи Хвильового, дві книжки Володимира Винниченка, “Листи на Наддніпрянську Україну” Михайла Драгоманова. Цю літературу органи НКВС розглядали у справі як доказ причетності В. І. Можара до ворожої націоналістичної організації. Почалася серія допитів.У справі нема жодних документів про належність Можара до ворожих організацій. Як доказ того, що професор В. Можар — націоналіст, наведено дані, що в 1917—18 роках він був членом і організатором товариства “Просвіта” в середніх школах Житомира. Але в двотомній кримінальній справі Володимира Можара підшиті наклепи-звинувачення “колег-стукачів”: “На совете ВТУЗа в 1935 г., где обсуждался вопрос об итогах испытаний студентов по русскому и украинскому языках, В. И. Можар сделал националистическое выступление, в котором утверждал, что студенты не знают украинского языка, потому что мы не создали украинского окружения в настоящем смысле этого слова и что надо такое окружение создать”.“Педагоги”-донощики добре знали, який надійний зашморг вони накинули на шию педагога. Адже “націоналізм” імперія прирівняла до державної зради.На початку жовтня справу В. Можара з недоведеними звинуваченнями “в активном участии в украинской национал-фашистской организации” було передано на розгляд трійки при Київському обласному управлінні НКВС, яка винесла йому 19 жовтня 1937 р. вирок: розстріл.У справі є пожовклий аркуш з записом: “Постановление Тройки УНКВД от 19 октября м-ца 1937 г. о расстреле Можара В. И. приведено в исполнение 9 ноября 1937 года в 24.20. Комендант ст. лейтенант госбезопасности Шашков”. Тут немає помилок. Слово “Тройка” шанобливо написано з великої літери, а біля прізвища лейтенанта немає навіть ініціалів. Така сама доля судилася і “націоналістові” академіку ВУАН Михайлові Кравчуку, якому також не залишили шансів на життя.Відповідно до духу того часу, за кілька днів до цієї трагічної події в інститутській газеті “Центрифуга” від 15 жовтня 1937 р. № 21 повідомляли: “Тричі прокляті наймити фашистів: Кухаренко, Можар та інші, викриті органами НКВС, які приклали свою руку, щоб зірвати підготовку високоякісних більшовицьких фахівців. Нарбут”. Це прокляття спрямоване на талановитих педагогів, які віддавали знання і сили вихованню студентів. Після цього на ім’я вірного сина українського народу професора Володимира Можара наклали табу на довгі роки. Місце його могили сьогодні не відоме. 3.08.1956 р. за клопотанням рідних справу В. Можара переглянуто і його повністю реабілітовано. Обґрунтування військового трибуналу — за відсутністю складу злочину.Ім’я Володимира Можара понад півстоліття не згадували в стінах Національного університету харчових технологій. Більшість викладачів кафедри математики майже нічого не знала про цю обдаровану людину. З ініціативи нинішнього завідувача кафедри професора Михайла Мартиненка шляхом наполегливих і тривалих досліджень (робота в архівах СБУ, зустрічі з родичами) вдалося знайти хоч якісь дані про життя цієї видатної особистості й на наукових конференціях цю тему було розгорнуто перед слухачами. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment