ЖИВЕ ДУША ПОЕТОВА СВЯТАЯ 

Ніна ГНАТЮККоли 60 років тому в Києві відкривали музей Тараса Шевченка, черга охочих оглянути експозицію була аж на вулиці Володимирській. На жаль, за ці роки втрачено традицію відвідувати музеї, історичні місця цілими родинами, студентськими групами. Та все ж щороку поріг Шевченкового дому переступає 70 тисяч відвідувачів. Більшість із них виходить звідси з переконанням, що Тарас Шевченко був не лише геніальним поетом і художником, а й людиною, що зуміла подолати тенета рабства, тяжіння земної суєти і піднятися духом до височин вселюдського визнання, стати символом воскресіння України, голосом правди і совісті.Свій ювілей колектив Національного музею Тараса Шевченка відзначив по-домашньому, світло і просто: в одному із залів зібралися ветерани музею, Шевченківські лауреати, колеги, гості. Міністр культури і туризму України Василь Вовкун виголосив привітання від Президента України. Цього разу не було орденів, медалей, почесних звань, премій — обмежилися добрими словами і гарними побажаннями.Генеральний директор Національного музею Наталя Клименко з любов’ю і повагою говорила про друзів поета — М. Костомарова, братів Лазаревських, Л. Жемчужникова, А. Козачковського, Г. Честахівського, які відразу по смерті Тараса Григоровича започаткували Шевченківську колекцію і доклали чимало зусиль, щоб зберегти безцінну спадщину —оригінали його творів, особисті речі. Чимало з них сьогодні можна побачити в ювілейній експозиції. Це 73 пензлі, що зазнали доторку рук митця, його палітра, мольберт, годинник, стрілки якого зупинено в час смерті господаря, перстень та медальйон з волоссям, солдатська сорочка, полотняний костюм, “Кобзарі” з автографами, Біблія, подарована Шевченком Ф. Лазаревському, автографи поезій, ручка, олівці, штамп-печатка з монограмою “ТШ…”. Усі ці безцінні експонати — окраса колекції музею, що налічує понад 85 тисяч одиниць, з яких основного фонду — 32 тисячі.У музеї здійснюється вагома науково-дослідницька діяльність, спрямована на глибоке вивчення та популяризацію геніальної спадщини Т. Г. Шевченка. Наукові працівники беруть активну участь у підготовці до друку нового Повного видання зібрання творів Т. Г. Шевченка в 12-ти томах і Шевченківської енциклопедії в чотирьох томах. Співробітники музею активно виступають з доповідями і повідомленнями на наукових Шевченківських конференціях, ювілеях і урочистостях як в Україні, так і за її межами:  в Ризі, Вільнюсі, Уфі, Орську, Оренбурзі, Форті Шевченка, Санкт-Петербурзі. З дня відкриття музею його відвідало понад дев’ять мільйонів осіб з різних куточків світу. На святкування завітало чимало дорогих гостей, серед яких праправнук цукрозаводчика і мецената Миколи Терещенка Мішель Терещенко. Спеціально для урочистостей він привіз портрет знаменитого предка, в чиєму палаці сьогодні розташовується музей.Нащадок роду Лазаревських письменник Олександр Лазаревський подарував музеєві “Малого Кобзаря” 1911 року видання.І хоч економічна криза та недостатнє фінансування закладів культури наклали свій відбиток на масштаби ювілею, все-таки видано альбом-путівник, ювілейну монету, вдалося узаконити за музеєм та його філіалами у Києві земельні ділянки, що дуже важливо у наш час. А я з гіркотою дізналася, що кімната-майстерня Тараса Шевченка в Академії художеств у Петербурзі, де 10 березня 1861 року зупинилося його серце, тепер на замку. Якщо ви побуваєте у місті на Неві, вам не вдасться відвідати цю меморіальну кімнату.  Де взяти ще одного Володимира Мельниченка, щоб опікувався пам’яттю Тараса Шевченка у місті на Неві?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment