ВІД ТЕЛЕВІЗОРА — ДО КНИЖКИ

Микола ГНАТИШ,смт Калинівка Васильківського р-ну Київської обл.Протягом багатьох віків книжка відігравала значну роль у вихованні людини й пізнанні таємниць світу. Із появою радіо і телебачення книжка перестала бути основним джерелом знань, поступившись новітнім винаходам. Цілі покоління виростали, не обтяжуючи себе читанням. В людей виробився стереотип байдужості, а то й зневаги до книжки. Мало тепер читають ще й через низьку техніку читання. У багатьох читачів не вироблено периферійного бачення не лише рядків, а й окремих слів. Боляче говорити, але мені доводилося зустрічати випускників середніх шкіл, в яких техніка читання — на рівні 2—3-х класів. У них мізерний лексичний запас, бо вони не читають. Криза читацької культури настала ще в епоху “великої говорильні”. Більшість часу люди проводять перед екраном телевізора. Глядачів цікавлять футбол, мультики. Телебачення посилає в кожну оселю закордонний непотріб: нескінченні телесеріали, фільми жахів, криваві бойовики. Ось лише кілька назв: “Вбивство у під’їзді”, “Вбивство на світанку”, “Таємниця вбивства”, “Суто американське вбивство”.Телевізія цинічно розтоптує совість і сором, любов і милосердя. І всю цю духовну гнилизну вбирають і дорослі, і діти, вона спустошує душі, судомить національні почуття. Цей продукт формує в українського глядача антиукраїнське мислення. Зникли з екранів науковці, письменники, мислителі. Спілкування з книжкою — це найвища і незамінна форма інтелектуального розвитку людини. “Книга вчить, як на світі жить”, — стверджує народне прислів’я.Дослідники доводять, що в людей, які мало читають, втричі раніше розвивається атеросклероз.Телевізор не дасть стільки користі, скільки принесе книжка. Розвиток мовлення, грамотність, культура й ерудованість людини залежать від читання.В Україні існує проблема української мови й книжки, яка перебуває в опалі. Рідна держава не турбується про власний культурницький ринок, інформаційний простір віддала сусідній державі. В Україні на повну силу працює російська видавнича сфера. Із Росії в Україну завозять на десятки мільйонів гривень книжок. У багатьох із них — антиукраїнський зміст, вони руйнують український дух. Українець зазнає обмежень на отримання інформації рідною мовою. Найбільш  шкідливо це відбивається на підлітках. Москва розуміє, що найсильніше русифікує друковане слово.В Україні відчуваємо потребу виховати читача. Українська сім’я і школа повинні формувати в дітей читацькі інтереси, залучати їх до справжньої літератури. Українська класична література — невичерпне джерело патріотизму, духовна скарбниця давньої талановитої нації. Класика допоможе відродити духовну й культурну спадщину нашого народу. У кожній хаті повинні бути безсмертне слово Великого Кобзаря, твори Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки. Наші діти виростуть справжніми українцями, коли візьмуть у свою душу красу рідної мови з творів рідномовних письменників.Батькам слід подавати дітям приклад — у вільну годину читати.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment