ЧИ ХОЧЕ УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕЛІГЕНТ «ЗАГНАТИ РОСІЙСЬКУ МОВУ НА КУХНЮ»?

Людмила ІЛЬЄНКОУ Європейському університеті, одному з перших недержавних вищих навчальних закладів, відбувся “круглий стіл”, на якому йшлося про “Україну і українську мову сьогодні”. Науковці, політики, науково-педагогічні працівники університету спільно зі студентською молоддю озвучували основні напрями думок нашої інтелігенції. Дехто ратував за офіційну двомовність. Але більшість виступів засвідчувала державницьку позицію: мовне питання в незалежній Україні потребує значно більшої уваги влади та суспільства. Згідно з даними перепису населення, українську мову визнають рідною близько 75 % громадян України, але влада прямо й опосередковано фактично законсервувала впровадження в життя української мови. Основний Закон України та рішення Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року дають підстави для широкої сфери діяльності освітніх центрів, зокрема вищих навчальних закладів, що готують спеціалістів і водночас формують особистість, яка розуміє мету українського суспільства з його історією, культурою і мовою.Ініціатор проведення “круглого столу” — Всеукраїнське товариство “Просвіта”. Викладацький та студентський загал привітав учасників і співорганізаторів заходу: народного депутата України Юрія Гнаткевича, заслуженого діяча мистецтв України, професора КНУ письменника Василя Фольварочного, поета Василя Василашка та інших.Широке зібрання відкрив ректор Європейського університету, голова Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, професор Іван Тимошенко. На прикладі власного життя розповів, що, закінчивши середню школу в Донецьку, продовжив навчання у Львові, бо колись існувала традиція обміну студентами між західними та східними областями. За часів навчання йому довелося бачити, як професура, що приїздила з Москви та Ленінграда до Львівського університету, намагалася читати лекції українською мовою. Також Іван Іванович підкреслив, що українська мова має багато говірок і діалектів, і це явище, яке свідчить про мовне багатство. Ректор І. Тимошенко вважає, що мовне питання не можна розв’язати у кабінетах. Європейський університет, при якому працюють школа і дитячий садочок, приділяє багато уваги англійській та російській мовам. Така, мовляв, вимога часу. Іван Іванович процитував мексиканського поета: “Мексико, яка ти далека від Господа Бога і близька до Сполучених Штатів!” Україна постійно відчуває сильний російський тиск — торговельний, економічний, інформаційний тощо. Ректор відзначив тенденцію: молодь заговорила українською. Більш того, знати українську модно. Навіть у Донецьку, за його досвідом, простежується ця тенденція. І тому професор І. Тимошенко з оптимізмом дивиться в майбутнє і вважає, що мова, яка під пресом репресій не загинула за 400 років, нині має перспективи утвердження й розвитку. Про це свідчить і творчість нинішньої молоді — в Європейському університеті в серії “Весняна хвиля” вийшло кілька поетичних збірок.Народний депутат України Юрій Гнаткевич у промові “Чи є українській мові альтернатива?” сказав: “Українська мова в Україні — це гостре політичне питання. Говорити про мову і не говорити про націю неможливо. Коли ми проголосили незалежність України, то вважали, що вона дуже швидко ітиме до свого українського змісту, а не тільки до форми, стане власне Українською державою, як підказував нам досвід інших країн”. 1991-го Юрій Гнаткевич як заступник голови Комітету ВР з питань освіти і науки доклав зусиль до переведення шкіл на українську мову навчання. На той час у Києві було приблизно 400 російських і 13 українських шкіл. “Ми, професори, тоді вірили, що коли дітей переведуть на українську мову навчання, то батьки і діди розмовлятимуть з ними українською, бо в Києві 82,2 відсотка українців. Ми помилилися. Знання мови — ще не національна свідомість, а володіння мовою і вживання мови — різні речі”. Як депутат Юрій Гнаткевич разом із професором Іваном Ющуком нещодавно написав і зареєстрував у Верховній Раді проект закону про державну мову, за який російськомовна преса звинуватила його в тому, що, мовляв, він “хоче загнати російську мову на кухню”. Така була реакція на положення проекту закону про те, що офіцери Збройних сил повинні на службі розмовляти українською, а також про обов’язкову українськомовну частину випуску газет, наклад яких перевищує 50 тисяч.На заході виступили також гості та викладачі Європейського університету. Присутнім дуже сподобався виступ доцента Лариси Колодіної “Українська мова як складова іміджу викладача”, який віддзеркалює настрої нинішньої інтелігенції.Брали слово і студенти, які запевнили аудиторію, що не нададуть державній двомовності жодного шансу. Викладачі поцінували такий результат багаторічної праці.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment