МАТЕРІ

Прости мені. Не згадуй, що було.Благослови скорботною рукою.Твої долоні вистудять чоло,Ледь чутно, мов з журби якої.“Ой сину-сину… — вимовиш, смутна, —Куди ж ти… Боже, ну чого так… зразу?..”І довго ще сколошкана лунаБлукатиме побіля перелазу.…Тягнуся крізь розлуки й самотуДо тебе, мамо, як до неба сонях.Долаю красномовства німоту,Ховаючи лице в твоїх долонях.Павло ГІРНИК

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment