НІ — ФАЛЬШУВАННЮ ІСТОРІЇ!

Луганські можновладці далі фальсифікують минувшину рідного міста на догоду імперським прагненням сусідньої держави

Ігор САЄНКО,член “Просвіти”, м. Луганськ У газеті Луганської обласної ради “Известия Луганщины” (№ 2(70) за березень 2009 року) надруковано повідомлення, текст якого подаємо мовою оригіналу: “В Луганске установят памятник Екатерине ІІВ 2009 году в Луганске появится памятник Екатерине ІІ. Об этом сообщил заместитель луганского городского головы Заза Зухбая. По его словам, монумент будет установлен в сквере Дружбы народов в рамках программы по его благоустройству. Кто станет автором монумента, пока неизвестно, но по словам Зухбая, к этой работе уже привлекли всех скульпторов Луганска. После того как проекты памятника будут готовы, спецкомиссия решит, кому отдать предпочтение.

На вопрос журналистов о том, не боятся ли городские власти, что из-за установления такого памятника у них могут возникнуть конфликты с представителями политических партий и общественных организаций национального толка, Зухбая ответил, что на такого рода выступления просто не стоит обращать внимание: “Мы должны чтить свою историю, и не нужно реагировать на эти вещи”. Українці шанують власну історію. Пам’ятають вони і про неабиякі “заслуги” перед Україною цариці Катерини ІІ. Ось її здобутки: 1764 року скасовано гетьманство, 1765-го скасовано Слобідські козацькі полки, 1775-го знищено Військо Запорозьке Низове, 1782 року скасовано Гетьманські козацькі полки, а 3 травня 1783-го указом Катерини ІІ в Україні було запроваджено кріпацтво. На теренах Луганщини часто чуємо несамовиті волання про те, що, мовляв, тут усе почалося від “матушкі Єкатєріни”. Навіть стародавню тюркську назву річки Айдар (“біла річка”) дехто пов’язує з царицею. Насправді ж назва існувала ще за кілька сторіч до народження Катерини ІІ. А сама вона на Луганщині ніколи не була. Що вже казати про інші факти місцевої історії, які перебріхують безсоромно і зухвало. Так, 1995 року луганська місцева влада урочисто святкувала двохсотріччя від часу заснування міста Луганська. Але чому ж двохсотріччя, адже зимівник запорозьких козаків Кам’яний Брід, який дав початок місту Луганську, існував уже понад триста років тому?! Він належав до Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового. З часом цей зимівник перетворився на село з такою самою назвою. Село Кам’яний Брід було великим і багатолюдним, про що свідчить те, що воно від 1811 року мало власний герб. 14 листопада 1795-го, за рік до смерті, цариця Катерина ІІ видала указ про заснування гарматного заводу біля села Кам’яний Брід, на протилежному березі річки Лугані. Наступного року розпочалося будівництво, яке тривало майже десятиліття. Поступово навколо заводу з’явилося селище, яке називали Луганський Завод. Луганськ як місто з’явився лише 1882 року, коли село Кам’яний Брід і селище Луганський Завод з’єднали. Цей населений пункт став центром Слов’яносербського повіту Єкатеринославської губернії. 1783 року Російська імперія загарбала Крим, знищивши Кримське ханство. Наступним мав бути Кавказ. 22 травня 1791-го російські війська на чолі з генералом Текелієм (він громив і Запорозьку Січ 1775-го) приступом здобули фортецю Анапу. Для ведення війни були потрібні гармати та боєприпаси. Возити з Уралу, де їх виготовляли, було довго і дорого. Тому царський уряд вирішив збудувати гарматний завод на півдні імперії, ближче до Кавказу. Загарбницькі наміри щодо Кавказу пригальмувала війна з Наполеоном 1812 року. Та вже 1817-го розпочалася Кавказька війна, яка тривала аж до 1864 року. Отже, за допомогою гармат і куль, що були виготовлені на Луганському гарматному заводі, протягом 47 років російські війська приборкували і нищили народи Кавказу. Цим, мабуть, дехто пишається.А чого вартий герб Луганська, затверджений Луганською міською радою 1992 року! Це відновлений герб часів Російської імперії, що був “височайше утвєрждьон” імператором Миколою ІІ 22 квітня 1903 року. На ньому в горішньому кутку на блакитному щиті розташована золота літера “Є”, оточена дев’ятьма шестикутними зірками. У часи Російської імперії це був герб губернського міста Єкатєрінослава, що означало належність міста до Єкатєрінославської губернії. Зараз же, коли губернії не існує, коли місто Єкатєрінослав має назву Дніпропетровськ і зрештою, коли сам Луганськ став обласним центром, за всіма правилами геральдики і здорового глузду, колишнього герба Єкатєрінослава на сучасному гербі Луганська не повинно бути. Але символ невігластва є, його друкують скрізь з єдиною метою: втовкти-таки у голови мешканців міста, що Луганськ заснували не запорозькі козаки, а Катерина ІІ.Тож яку історію шанує Заза Зухбая?! Чи, може, він хоче спорудити у Грузії пам’ятники монгольському ханові Тамерлану, а також бодай одному з турецьких султанів?!  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment