Сергій КЛИМКОТеатральний центр Києво-Могилянської академії представив аудиторії “Русальний цикл: переспіви між світами” — міжнародний музично-театральний проект жіночого вокального гурту “Кітка” (США). Цикл розпочався з дослідницької експедиції українськими селами, яку організувала Мар’яна Садовська 2004 року. До складу гурту входить восьмеро співачок. Разом із Мар’яною вони об’їздили села, де місцеві жителі ще пам’ятають русальні пісні. Заснована 1979 року, “Кітка” починалася як група виконавців, що прийшли з різних сфер мистецтва. Їх об’єднала пристрасть до дисонансів, асиметричних ритмів, пошуку. Під керівництвом Бона Сінгера (1981—1996) “Кітка” перетворилася на вишуканий професійний ансамбль, що отримав міжнародне визнання за артистичність, різнобічність і майстерність виконання. Із 1997 року “Кітка” визнана Національним фондом мистецтв, хором Америки й американською асоціацією хорового мистецтва. Гурт став одним з найбільш затребуваних вокальних ансамблів, що виступали в Сполучених Штатах. У міжнародних музичних колах “Кітка” набула слави головного інтерпретатора балканського та слов’янського хорового репертуару в США. 2002 року “Кітка” почала роботу над амбіційним проектом “Русальний цикл: переспіви між світами” із новою режисеркою Себастьян Еллєн Чанг за оригінальною музикою української композиторки і виконавиці Мар’яни Садовської. Переплітаючи слов’янську міфологію із сучасними темами, колектив презентував “Русальний цикл” у листопаді 2005 року. Європейський тур “Кітки” з цією програмою проходить містами Німеччини, Польщі, України. Магічні заспіви, супроводжувані джазовою імпровізацією, речитативом та сценічним дійством, у камерній обстановці Театрального центру НаУКМА справляли надзвичайно приємне враження. Двадцятилітній досвід хорового ансамблю не минув марно — на слухачів очікував вишуканий вокал і високий музичний професіоналізм. Музика “Русального циклу”, окрім “живого” виконання, увійшла до фільму українсько-американської режисерки Ірини Забитко “Життя у мертвій зоні”. Документальна стрічка розповідає про кількох жінок із села Опачичі, що вирішили повернутися до своїх домівок, попри заборони.Серед нових проектів ансамблю — виконання ораторії Річарда Айнгорна “Походження”, обробленої спеціально для виступу “Кітки” із симфонічним оркестром. Ораторію присвячено 200-річчю Чарльза Дарвіна та 150-літтю публікації його праці “Походження видів”.До того ж, члени ансамблю постійно подорожують, збираючи пісні в Туреччині, Болгарії, Македонії, Грузії, Угорщині та в інших країнах. Гурт прагне активно співпрацювати з художниками, композиторами, музикантами у дослідженні культур минулого та поєднанні досвіду з теперішнім. Завдання, яке поставили перед собою учасники “Кітки”, — це перевідкриття світом цілісної вокальної карти Східної Європи.
