Іван ПАСЕМКО, завідувач відділу координації вітчизняних і зарубіжних центрів українознавства, член Міжнародної науково-координаційної ради з проблем українознавстваНаприкінці квітня цього року НДІУ МОН України та Міжнародна асоціація “Україна і світове українство” у межах Днів науки провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію “Українознавство в системі освіти і науки”. На стендах представлені міжнародні контакти Інституту, зокрема, перебування директора Петра Кононенка у Грузії на запрошення грузинського українознавця професора Отара Бaканідзе, творчий звіт академіка Петра Кононенка та доцента Тараса Кононенка, які на запрошення Представництва України в ООН побували в США задля читання лекцій “Культура миру”. Окремий стенд — про діяльність Наукової бібліотеки НДІУ, яка нині стала справжньою інформаційною скарбницею.Учасники конференції затримувалися біля виставлених примірників журналу “Українознавство”, книжок, публікацій в колективних виданнях, біля ХХІI тому Збірника наукових праць НДІУ (2008) та всеукраїнських журналів, де оприлюднено наукові статті, нариси окремих авторів Інституту. Кожен підрозділ Інституту зі знанням справи оформив випуски власної друкованої продукції.Директор Інституту, академік УВАН США, кавалер Міжнародної премії ім. Й. Ґ. Гердера представив гостей конференції. Серед них були Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, Герой України, письменник Юрій Мушкетик, народний депутат України Геннадій Удовенко, проректор Київського національного університету ім. Т. Шевченка, кандидат філософських наук Володимир Бугров, президент АН ВШ, професор Микола Дробноход, заступник міністра освіти і науки України, доктор фізико-математичних наук, професор Максим Стріха, народний депутат України, директор Верховинської філії НДІУ Петро Шкрібляк та ін. Академік Петро Кононенко стисло визначив ідею конференції: буде українознавство — буде українська освіта; буде українська наука, культура й еліта — буде й українська Україна — світова держава. 2006 і 2007 рр. проведено два міжнародні конґреси, де розглядали проблеми української освіти у світовому часопросторі та їхній стан, перспективи розвитку. Після вивчення анкет, заповнених учителями, батьками та дітьми, студентами й викладачами, представниками громадсько-політичних, конфесійних і державних інституцій (понад 37 тисяч), були одностайні: українська мова й освіта перебувають у стані системної кризи, тому потребують, по-перше, належної уваги та підтримки держави, усіх верств української громадськості, а по-друге, фундаментального реформування принципів, засобів і форм розвитку освіти й науки. Тож саме на цьогорічному Конґресі восени підбиватимуть підсумки.Доповідач також зазначив, що орієнтована на національно-державницькі пріоритети українська вітчизняна і зарубіжна преса, зокрема, “Рідна Школа” (головний редактор Є. Федоренко, США), газети “Освіта” (О. Коноваленко), “Освіта України” (Ю. Кузнецов), “Україна молода” (М. Дорошенко), “Слово Просвіти” (Л. Голота), журнали “Дивосвіт” (М. Величко), державницька еліта та громадськість підтримали ухвали конґресів. Серед ВНЗ, які реформують освіту й науку, — Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (ректор Л. Губерський, декан філософського ф-ту А. Конверський) і Київський національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (ректор В. Андрущенко), відділ змісту і якості освіти МОН (керівник І. Лікарчук) і Таврійський університет ім. В. Вернадського (ректор М. Багров), університети Кривого Рога і Севастополя; Головне управління освіти і науки Київської міської держадміністрації (начальник Л. Гриневич), десятки інститутів післядипломної освіти, зокрема Чернівецької області, та тисячі виховних і навчальних закладів, досвід яких розглядали на конференції. Голос освітян і науковців, як і вимоги часу, гостро відчув Президент України, почесний голова ради інституту В. Ющенко, визнав українознавство енергетичною силою освіти й науки, особливо виховання. У цьому напрямі докладає великих зусиль щодо державного функціонування української мови та українознавства міністр освіти і науки І. Вакарчук. Важливе місце у доповіді Петра Кононенка відведено повідомленням про українських меценатів, які, продовжуючи традиції славетних доброчинців ХІХ століття Симиренків, Терещенків, Ханенків, нині щедро підтримують заходи, спрямовані на поширення знань з українознавства. Серед них — видавництво Верховної Ради України, Українське агентство інформації та друку “Рада”, всеукраїнський пізнавально-розважальний журнал для підлітків “Планета знань”, компанія “Всеслав”, клініка лазерної медицини доктора Богомолець, ЗАТ Крафт-Фудз-Україна (голова правління Ю. Логуш), товариство “Еколайб” та ін.Глибоко духовним і патріотичним був виступ Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Великий інтерес в учасників наукової конференції викликав виступ Героя України, письменника Юрія Мушкетика. Він звернувся до сентенції німецького філософа ХVІІІ ст., що найвище: “високе небо над нами і моральний закон, що панує всередині нас”. Тож цей моральний закон нині впав дуже низько, зазначив Юрій Михайлович. Коли ми були під Польщею, то в українських селах виникали повстання. За Катерини ІІ були сили, що намагались передати наступним поколінням своє українське бачення. Українські особистості закликали європейських володарів виступити спільно проти Росії. А нині один із керівників тієї країни привселюдно заявляє: “Я — русский националист в лучшем понимании этого слова”. Майже 400 років вони воювали проти українського націоналізму, щоб на початку ХХІ ст. стати, зрештою, російськими націоналістами. Хто з українських керівників заявить: “Я — український націоналіст!”?Заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха висловив актуальні думки стосовно функціонування шкіл національних меншин не лише в Україні, а й у Прибалтиці. Підбиваючи підсумки Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українознавство в системі освіти і науки”, зазначимо, що вона стала одним з етапів підготовки до проведення підсумкового Конґресу про українську освіту, про українознавство як важливий фактор утвердження українства в незалежній Україні.
