ПросвІтЯнин за покликаннЯм

Володимир САВЕНКО, голова Слов’янського об’єднанняВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка,Донецька обл.Цю людину добре знають не лише в Донецькій області, а й далеко за її межами. Якось із директором Краматорської української гімназії Миколою Конобрицьким завітали до славнозвісної київської школи імені Слюсаренка. На полиці директорської шафи помітили видану нещодавно книжку “Барви української мови”. Виявилося, що директор Олена Онаць добре знає її автора — Василя Горбачука.Василь Тихонович закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка й аспірантуру в Київському науково-дослідному інституті педагогіки, набув практичних навичок педагогічної роботи в кількох педінститутах України, посилено працює, самовдосконалюється. Науковий доробок його становить понад 120 публікацій, 30 з них — окремі видання, брошури, решта — статті в науково-методичних журналах, збірниках, розділи в посібниках. Основні напрями досліджень — сучасна українська літературна мова, методика викладання української мови в школах та педагогічних вищих навчальних закладах.Нинішні молоді викладачі української мови і науковці-україністи поступово забувають, що любити і відстоювати рідне слово в минулому було небезпечно. А Василь Тихонович це відчув на собі. 1972 року за читання й поширення самвидавівської літератури на вимогу КДБ його звільнили з роботи в Кіровоградському педінституті. Усі спроби працевлаштуватися відповідні служби блокували. Лише через рік завдяки активній і ризикованій на той час підтримці проректора Слов’янського педінституту Дмитра Кравчука його допустили до викладацької діяльності. Але ще багато років не друкували. Лише в незалежній Україні його праця отримала визнання. Особливо поцінувала Василя Горбачука “Просвіта”. За вагомий внесок у збереження і розвиток української культури і мови на Донбасі, розбудову та зміцнення Української держави Товариство української мови відзначило його “Золотою грамотою”, а ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка — Дипломом і медаллю “Будівничий України”.У свої поважні літа професор Василь Горбачук став одним із перших просвітян Слов’янська і Донецької області. За його ініціативою 1994 року на факультеті підготовки вчителів початкових класів відкрили філологічне відділення, яке через два роки перетворилося на повноцінний філологічний факультет. З його ініціативи створили науково-дослідний центр “Південна Слобожанщина”, який вивчав діалекти, фольклор і етнографію півдня Харківщини та півночі Донецької й Луганської областей. Було зібрано багату колекцію зразків усної народної творчості, опубліковано низку ґрунтовних наукових статей, написано чимало кандидатських дисертацій.Шанувальники української мови університету підтримали декана і заснували студентський літературно-мистецький альманах “Євшан”. Василь Горбачук започаткував викладання нових предметів: “Основи журналістики”, “Українська література діаспори”. Але ні відповідної літератури, ні фахівця не було. Допоміг випадок. Якось улітку 1994 року на кафедру української мови і літератури завітав професор Ратгерського університету (Нью-Йорк), сказав, що він наш земляк, його мати до війни закінчила Слов’янський педінститут, вчителювала у Слов’янську. А цікавить його, як вивчають у Слов’янському педінституті українську мову й літературу. Василь Тихонович зрозумів, що така людина потрібна кафедрі.— Не вірячи в успіх, — згадує Василь Горбачук, — я наважився запросити Віталія Кейса працювати в нас. Він погодився. І вже наступного року не тільки прочитав нашим студентам новий курс, а й привіз і залишив на кафедрі багато літератури. Повернувшись до Америки, Віталій Кейс розповів про наші проблеми. Невдовзі на адресу педінституту почали надходити посилки з книжками. Так з’явилася “бібліотека діаспори”, як її називають студенти. Зараз у ній понад дві тисячі томів. Тепер наші викладачі мають можливість самостійно опрацьовувати матеріал і вести спецкурс.Наш просвітянський ветеран активно сприяв створенню Бібліотеки української літератури при Будинку “Просвіти”. Зокрема передав 500 примірників своєї праці “Барви української мови”, яку видав з допомогою друзів у діаспорі — Любові й Івана Заковоротних і Віталія Кейса. Цю книжку ми даруємо навчальним закладам і всім, хто відзначився у просвітянській роботі.Навіть у ювілейні дні — Василеві Горбачуку виповнилося 80 — просвітянин працює над збіркою спогадів про діяльність Народного руху України у нашому краї. Ми, колеги, бажаємо Вам, Василю Тихоновичу, доброго здоров’я, успіхів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment